Пляма (висип)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пляма
Класифікація та зовнішні ресурси
Велика пляма — еритема при хворобі Лайма («бичаче око»)
МКХ-10 R21

Пляма (лат. macula) — ділянка шкіри або слизової оболонки різних розмірів і форми зі зміненим забарвленням, яка знаходиться на одному рівні з навколишньою шкірою.

Класифікація[ред. | ред. код]

Плями бувають:

  • судинні:
* запальні,
* незапальні (телеангіектазії, гемангіоми, «еритема сорому» — вегетативно-судинна реакція, що виникає під впливом емоційних чинників).
  • пігментні:
* уроджені (родимки, лентіго[1], альбінізм);
* набуті (ластовиння, хлоазми[2], вітиліго);
  • штучні (татуаж).

Судинні плями[ред. | ред. код]

Судинні запальні плями утворюються внаслідок розширення поверхневих кровоносних судин у сосковому шарі дерми і їхній підвищеної проникності. Відтінок подібних плям може бути від яскраво- до синюшно-червоного. Останній відтінок обумовлений розвитком запального процесу в системі венозного кровотоку. Яскраво-червоне або рожеве забарвлення пов'язане з розширенням і підвищеною проникністю артеріальних судин.

Схематичне уявлення плями і еритеми

За формою ці плями можуть бути:

  • дрібнокра́пкові;
  • розе́оли — невеликі плями до 1 см у діаметрі, округлої форми;
  • ерите́ми — шкірні плями розміром із долоню і більше;
Телеангіоектазії біля нігтів при дерматоміозиті
  • телеангіоектазі́ї — плями, які спричинює стійке незапальне розширення поверхневих кровоносних судин (капілярів) шкіри. Часті при цирозі печінки;
  • геморагічні плями — плями, які утворилися внаслідок крововиливу в шкіру:
  • пете́хії — крапкові геморагії;
  • пу́рпура — невеликі округлі та, зазвичай, численні геморагії до 2 см у діаметрі;
  • ві́біцес — великі стрічкоподібні, лінійні геморагії;
  • екхімо́зи — великі крововиливи неправильних обрисів більше 2 см;
  • гемато́ми — масивні крововиливи з набуханням шкіри і підняттям їх над поверхнею оточуючої шкіри.
  • синці (sugillatio).

Розрізняють еритему, яка виникає активно і пасивно. Активна еритема виникає внаслідок гострого запалення, яке обумовлене розширенням судин і клітинною інфільтрацією, маніфестує формуванням різноманітних еритематозних гірляндоподобную фігур (лат. erythema gyratum). Пасивна еритема обумовлена ​​венозним стазом через розширення капілярів і венул, що призводить до утворення ціанозу. Його вогнища можуть мати дифузний характер (акроціаноз кистей і стоп), деревоподібний (лат. livedo racemosa) або сітчастий (лат. livedo reticularis, також лат. cutis marmorata — мармурова шкіра) малюнок. Зазвичай ціаноз різко посилюється на холоді. При вираженому порушенні проникності судин формуються геморагічні плями. Внаслідок відкладення гемосідерину вони не зникають при натисканні й змінюють забарвлення від яскраво-червоного до буро-жовтого, як це відбувається при зворотному розвитку синця («феномен цвітіння»).

Пігментні плями[ред. | ред. код]

Залежно від наявності чи відсутності меланіну в шкірі формуються гіперпігментовані (при меланодермії), в тому числі й штучні, або депігментовані (при вітиліго) плями.

Гіперпігментовані плями[ред. | ред. код]

Є вродженими (пігментний невус, веснянки, хлоазми, «кавові» плями при нейрофіброматозі та інших генетичних синдромах) і набутими (при вживанні препаратів срібла), злущеними внаслідок висівкового лишаю, еритразми, сухої стрептодермії і флеботодермії. Конфігурація плям може бути дрібноплямистою (веснянки), крупноплямистою (хлоазма), вогнищевою або розлитою (варикозна хвороба). Гіперпігментовані плями мають різні відтінки, зокрема блакитний при однойменному невусі. Монголоїдні плями мають синювато-сіре або темно-синє забарвлення, місця укусів блощиць — аспідно-сірий відтінок.

Штучні плями[ред. | ред. код]

Іноді утворення плям обумовлено проникненням і накопиченням у шкірі сторонніх речовин. Так, відкладення в шкірі частинок вугілля чи пороху проявляється точковими або дрібноплямистими елементами. Штучне введення в шкіру фарбувальних речовин (татуювання) представлено різними малюнками там.

Депігментовані плями[ред. | ред. код]

Депігментовані плями можуть бути вродженими (альбінізм) або набутими (вітиліго), а гіпопігментовані найчастіше виникають у вогнищах склеродермії, нейродерміту або в зоні ураження при червоному плоскому лишаї.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Вогнища гіперпігментації з явищами гіперкератозу (потовщення рогового шару шкіри).
  2. Великі гіперпігментовані утворення, що зустрічються при гіпертиреоїдизмі, Аддісоновій хворобі тощо.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Степаненко В. І., Чоботарь А. І., Бондарь С. О. Дерматологія і венерологія: підручник — К.:ВСВ «Медицина», 2015. — 336 с. ISBN 978-617-505-384-3
  • Кожные и венерические болезни. Руководство для врачей / Скрипкин Ю. К. — М.: Медицина, 2002 год. — Т. 1. — 576 с. — ISBN 5-225-02856-X. (рос.)
  • Дерматовенерология. Национальное руководство. Краткое издание / под ред. Ю. С. Бутова, Ю. К. Скрипкина, О. Л. Иванова. — М.: ГЭОТАР-Медиа, 2013. — 896 с. ISBN 978-5-9704-2710-1 (рос.)
  • Eintrag zum Fleck (Macula) // Altmeyers Enzyklopädie (Springer, 2017) [1] [Архівовано 1 грудня 2017 у Wayback Machine.]. (нім.)