|
Кри́мська опера́ція 1918 ро́ку — військовий похід спеціальної групи Армії Української Народної Республіки на чолі з полковником Петром Болбочаном у квітні 1918 року на Крим проти більшовиків з метою встановлення на території півострову української влади та взяття під контроль Чорноморського флоту. Незважаючи на таємні обставини проведення військової акції та конфлікт з німецькими військовими, для Української Народної Республіки похід закінчився переможно, а основні його цілі було реалізовано.
Навесні 1918 року українська армія, за підтримки німців, продовжувала переможний наступ. В авангарді армії УНР перебувала Запорізька дивізія полковника Петра Болбочана. Успішному та стрімкому просуванню запорожців сприяли 2 фактори: по-перше, війська дивізії рухалися вздовж головних залізничних шляхів, не даючи противнику можливості ані організувати відступ, ані ефективну оборону. По-друге, як згадували безпосередні учасники тих подій, на момент військових дій весни 1918-го року Червона армія являла собою «розбійничі, розпутні банди», які не могли «протиставитись ні дисциплінованим та компактним масам германських військ, ні молодій патріотично настроєній українській армії».
Детальніше ...
Архів • Редагувати >>
Євпато́рія (рос. Евпатория, крим. Kezlev) — портове і курортне місто півдня України біля Чорного моря на південно-західному узбережжі Кримського півострова. Євпаторія відома своїми термальними джерелами, ропою, лікувальними грязями озера Мойнаки. Щорічно місто-курорт приймає у своїх здравницях до 1 млн. чоловік. На території міста знаходиться 21 свердловина мінеральних вод. Також місто славиться численними дрібнопіщаними пляжами в Криму, сприятливими природними умовами, і має статус найбільшої дитячої оздоровниці. Цей край має багатовікову історію, багату традиціями і унікальними пам'ятками старовини, адже за 25 століть свого існування, Євпаторія була і грецьким містом-колонією, і містом-державою, і османським містом-фортецею, і російським морським портом.
Південно-західна частина Євпаторії курортна, а східна зайнята старими районами міста, з типовим «східним» переплетенням маленьких звивистих вуличок, деяким будинкам на яких більше 300 років. Збереглися навіть будівлі турецьких лазень XVI століття.
Детальніше ...
Архів • Редагувати >>
Бахчисарайський район, Білогірський, Джанкойський, Кіровський, Красногвардійський, Красноперекопський, Ленінський, Нижньогірський, Первомайський, Роздольненський, Сакський, Сімферопольський, Совєтський, Чорноморський
Детальніше ...
Редагувати >>
Пороги Улу-Узень. Хапхальський заказник, м. Алушта.
Архів • Поточна добірка • Редагувати >>
Григо́рій Олекса́ндрович Мачте́т (3 вересня (за новим стилем — 15 вересня) 1852, Луцьк — 14 серпня (за новим стилем — 27 серпня) 1901, Ялта) — український і російський письменник, революціонер-народник. Писав російською мовою.
Рід Мачтетів походив з Англії, де свого часу якийсь Мансгед (таким був первісний варіант прізвища Мачтет) завербувався в армію короля Швеції Карла XII. Під її знаменами артилерист Манчтед (так тепер вимовлялося його прізвище) 1709 року брав участь у Полтавській битві та потрапив у полон. Через поранення він залишився в Малоросії (як тоді називали Україну) та одружився з українкою.
Батько Мачтета порушив сімейну традицію та замість військової кар'єри обрав цивільну. Він закінчив Київський університет, одружився та посів посаду повітового судді в Луцьку Волинської губернії. Саме тут 3 вересня 1852 року (за старим стилем) народився майбутній письменник.
Мати — Наталія Григорівна Калінська — походила з польської шляхти. Григорій Калінський, дід письменника, коли був юнкером Ольвіапольського полку, входив до Північного союзу декабристів.
Детальніше ...
Архів • Редагувати >>
Редагувати >>
|
|
_02.jpg?lang=uk)
