Президент Європейської комісії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Президент Європейської комісії
Посаду обіймає
Урсула фон дер Ляєн

від 1 грудня 2019
Тип президент[d]
Член Європейська комісія
Місце Будівля Берлемон, Брюссель, Бельгія
Номінує Європейська рада
на основі останніх Європейських виборів
Призначає Європейський парламент
Термін каденції П'ять років
Твірний інструмент Договори Європейського Союзу
Створення 1 січня 1958
Перший на посаді Вальтер Гальштайн
Заступник Віце-президент Європейської комісії[en]
Платня 24.422,80 на місяць
Вебсайт ec.europa.eu/president

Президент Європейської комісії[1][2] (англ. President of the European Commission, фр. Président de la Commission européenne, нім. Präsident der Europäischen Kommission) — вища виборна посада голови Європейської комісії, виконавчого органа Європейського Союзу, з деякими законодавчими можливостями. Президент Європейської комісії бере участь у самітах Великої сімки (G7). Формально президент призначається міністерством Ради Європейського союзу (на практиці, Європейською радою — главами держав-членів) на 5 років. Кандидатура схвалюється Європейським парламентом (парламент може висловлювати недовіру роботі Комісії). Президент у такому випадку набирає інших Європейських комісарів. Перед моментом прийняття комісарами своїх справ, вони зобов'язані виступити перед Європейським парламентом.

Нинішній склад Європейської комісії був затверджений Європейським парламентом 27 листопада 2019 року.[3] Замість попереднього президента Європейської комісії Жозе Мануела Дурау Баррозу на цю посаду на п'ятирічний термін було призначено Жана-Клода Юнкера. 16 липня 2019 року на посаду президента Європейської комісії була обрана Урсула фон дер Ляєн (приступила до виконання обов'язків 1 грудня 2019 року).

Критерії

Кандидат, обраний Радою, часто є національним політиком, але це не є обов'язковою вимогою. Обрання президента залежить від результатів останніх парламентських виборів (тобто це має бути кандидат від європейської партії-переможниці, або ж, принаймні, хтось із родини політиків.

Інші критерії містять такі фактори: область Європи, в якій проживає кандидат, політична впливовість кандидата, у Франції знання французької мови є обов'язковим. Важливим фактором є рівень інтеграції політика, а також те, чи має кандидат членство Євросоюзу та Шенгенську згоду.

Строк повноважень

Президент обирається на поновлюваний термін строком на п'ять років. Його правління вважається дійсним через п'ять місяців після виборів до Європейського парламенту. Даний закон було затверджено Маастрихським договором (до якого комісія мала строк повноважень строком на чотири роки). Вибори відбуваються в червні кожні п'ять років (в роки, які закінчуються на 4 і 9).

Президента та його комісію може бути відсторонено від посади шляхом голосування Парламенту. На сьогодні Парламент не вчиняв таким чином. Але у 1999 році мало відбутися голосування Парламенту у зв'язку з фінансовими махінаціями. Аби уникнути відсторонення від посади, комісія самостійно подала у відставку.

Президія

Жак Делор вдихнув нове життя в Європейську Комісію після періоду «євросклерозу». Комісія почала відновлюватися під керівництвом президента Жака Делора. Його було визнано як успішного Президента, який надав Комісії динамічності та спрямованості. Жак Делор почав своє правління тоді, коли Комісія була у жахливому стані. Не дивлячись на це, маловідомий (за межами Франції) міністр фінансів та колишній євродепутат, став орієнтиром для організації. Він першим об'єднав Європу, створивши єдиний ринок, а також, бувши обраним вдруге, він почав переконувати європейців, що потрібно розвивати економічний та валютно-політичний союз. Завдяки праці Делора було збільшено повноваження парламенту, чиєю підтримкою він користувався. Проте, наступні комісії вже не користувалися такою підтримкою, а тому в 1999 році парламент скористався своїми повноваженнями й змусив Комісію піти у відставку.

Президенти Європейської комісії[ред. | ред. код]

Президент Фото Держава
Попередня посада
Політична сила Термін Коментар
HallsteinВальтер Хальштайн
Комісія Хальштайна
Західна Німеччина
Міністр фінансів
Народна партія
Національна партія: CDU
01958-01-011 січня 1958 — 01967-06-3030 червня 1967 Напрацьована Єдина сільськогосподарська політика. Криза порожнього крісла завершилась Люксембурзьким компромісом.
ReyЖан Рей
Комісія Рея
Бельгія
Міністр фінансів
Ліберальний демократ
Національна партія: PRL
01967-07-022 липня 1967 — 01970-07-011 липня 1970 Ініціатива Європейської політичної співпраці і Економічного і монетарного союзу.
MalfattiФранко Марія Мальфатті
Комісія Мальфатті
Італія
Міністр закордонних справ
Народна партія
Національна партія: DC
01970-07-022 липня 1970 — 01972-03-011 березня 1972 Розвиток перемовин щодо Спільного ринку. Консультації щодо вступу Данії, Ірландії, Норвегії та Великої Британії.
MansholtСіко Мансголт
Комісія Мансголта
Нідерланди
Міністр сільського господарства
Соціаліст
Національна партія: PvdA
01972-03-2222 березня 1972 — 01973-01-055 січня 1973 Праця над створенням Європейської монетарної системи. Перше розширення Європейського Союзу (Велика Британія, Данія та Ірландія).
OrtoliФрансуа-Ксав'є Ортолі
Комісія Ортолі
Франція
Міністр фінансів
Народна партія
Національна партія: RPR
01973-01-066 січня 1973 — 01977-01-055 січня 1977 Управління розширенням Європейського Союзу під час паливної кризи 1973 року і турецького вторгнення на Кіпр.
JenkinsРой Дженкінс
Комісія Дженкінса
Велика Британія
Міністр внутрішніх справ
Соціаліст
Національна партія: Лейбористська партія
01977-01-066 січня 1977 — 01981-01-1919 січня 1981 Розвиток Європейської валютної системи. Перша участь президента Європейської комісії в зустрічах Великої вісімки (G8).
ThornГастон Торн
Комісія Торна
Люксембург
Прем'єр-міністр
Ліберальний демократ
Національна партія: Демократична партія
01981-01-2020 січня 1981 — 01985-01-066 січня 1985 Прискорення розширення ЄС, підготовка Єдиного європейського акту. Період «євросклерозу».
DelorsЖак Делор
Комісія Делора
Франція
Міністр фінансів
Соціаліст
Національна партія: PS
01985-01-077 січня 1985 — 01995-01-2424 січня 1995 Підписання Єдиного європейського акту і Маастрихстських угод. Головний архітектор Комітету регіонів.
SanterЖак Сантер
Комісія Сантера
Люксембург
Прем'єр-міністр
Народна партія
Національна партія: CSV
01995-01-2525 січня 1995 — 01999-03-1515 березня 1999
[4]
Розробка Амстердамського і Ніццького договірів. Розробка єдиної європейської валюти і фінансової системи. Бюджетні суперечки.
MarinМануель Марін (в. о.)[4]
Комісія Маріна
Іспанія
Європейський міністр
Соціаліст
Національна партія: PSOE
01999-03-1515 березня 1999 — 01999-09-1717 вересня 1999 Тимчасова адміністрація.
ProdiРомано Проді
Комісія Проді
Італія
Прем'єр-міністр
Ліберальний демократ
Національна партія: Демократична партія
01999-09-1717 вересня 1999 — 02004-11-2222 листопада 2004
[5]
Впровадження Європейської конституції; положень Ніццької угоди. Запровадження євро.
BarrosoЖозе Мануель Баррозу
Комісія Баррозу
Португалія
Прем'єр-міністр
Народна партія
Національна партія: PSD
02004-11-2222 листопада 2004 — 02014-10-3131 жовтня 2014 Підписання Лісабонських угод. Розширення ЄС 2004 і 2007 років.
JunkerЖан-Клод Юнкер
Комісія Юнкера
Люксембург
Прем'єр-міністр
Народна партія
Національна партія: ХСН
02014-11-011 листопада 2014 — 30 листопада 2019 Цифровий ринок, розширення економічного, енергетичного і валютного союзів, питання міграції
JunkerУрсула фон дер Ляєн
Комісія фон дер Ляєн
Німеччина
Міністерка оборони
Народна партія
Національна партія: Християнсько-демократичний союз
1 грудня 2019 —

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Служити Європі. Популярно про установи Європейського Союзу. [Архівовано 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.] / Представництво Європейської комісії в Україні, Білорусі і Молдові. — К.: К. І. С., 2000. — 40 с.
  2. Фонтен П. Європа у 12 уроках. [Архівовано 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.] — К.: Представництво Європейського Союзу в Україні, 2013. — 86 с. ISBN 978-92-9238-120-2 doi: 10.2871/58805
  3. Approval of the European Commission 2019-2024. European Commission - European Commission (англ.). Архів оригіналу за 28 листопада 2019. Процитовано 1 грудня 2019. 
  4. а б Дострокова відставка Комісії Сантера і створення тимчасової Комісії Маріна.
  5. Термін сплив 31 жовтня 2004 року, виконував обов'язки до 22 листопада 2004 року у зв'язку із затримкою в призначенні Комісії Баррозу.

Посилання[ред. | ред. код]