Пірфенідон
 | |
|---|---|
Пірфенідон
| |
| Систематизована назва за IUPAC | |
| 5-Methyl-1-phenylpyridin-2-one | |
| Класифікація | |
| ATC-код | L04 |
| PubChem | |
| CAS | |
| DrugBank | |
| Хімічна структура | |
| Формула | C12H11NO |
| Мол. маса | 185,226 г/моль |
| Фармакокінетика | |
| Біодоступність | НД |
| Метаболізм | Печінка |
| Період напіввиведення | 2,4 год. |
| Екскреція | Нирки |
| Реєстрація лікарського засобу в Україні | |
| Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата | ЕСБРІЄТ, «Ф. Хоффманн-Ля Рош Лтд.», Швейцарія UA/15073/01/01 06.04.2016-06/04/2021 |
Пірфенідон (англ. Pirfenidone, лат. Pirfenidonum) — синтетичний препарат, який відноситься до групи імуносупресантів[1][2], та має антифібротичну дію.[3] Пірфенідон застосовується перорально.[1] Першим власником патенту на пірфенідон була компанія «Marnac», яка продала його компанії «InterMune» (натепер частина компанії «Hoffmann-La Roche»)[4], частину прав на препарат також отримали «Shionogi» та «GNI Group». Після проведених клінічних досліджень встановлено антифібротичну активність пірфенідону, у тому числі в лікуванні ідіопатичного фіброзуючого альвеоліту.[5][6] У грудні 2010 року дорадча група Європейського агентства з лікарських засобів рекомендувало схвалити препарат для клінічного застосування, наступного року Європейська Комісія схвалила вільний продаж препарату на всій території Європейського союзу.[7] У Китаї пірфенідон схвалений для клінічного застосування у 2011 році.[8] У 2014 році пірфенідон схвалений для клінічного застосування в США.[9]
Фармакологічні властивості[ред. | ред. код]
Пірфенідон — синтетичний лікарський препарат, який відноситься до групи імуносупресантів. Механізм дії препарату точно не встановлений, хоча за даними клінічних досліджень препарат має антифібротичну дію[1][2], має протизапальну дію, пригнічує розмноження фібробластів, інгібує синтез фіброз-асоційованих білків (зокрема ТФРβ та фактору некрозу пухлини), зменшує біосинтез та накопичення позаклітинного матриксу у відповідь на дію факторів росту.[3] Пірфенідон застосовується для лікування ідіопатичного фіброзуючого альвеоліту[1][2], а за результатами клінічних досліджень при застосуванні пірфенідону при ідіопатичному фіброзуючому альвеоліті сповільнюється прогресування захворювання, покращуються показники функції легень, покращується толерантність до фізичного навантаження, та зменшується смертність хворих.[3] Як експериментальний препарат пірфенідон застосовується для лікування цирозу печінки.[10]
Фармакокінетика[ред. | ред. код]
Пірфенідон швидко всмоктується після перорального застосування, максимальна концентрація препарату в крові досягається протягом 0,5—4 годин після прийому препарату. Біодоступність пірфенідону точно не встановлена. Препарат лише частково (на 50—58 %) зв'язується з білками плазми крові. Препарат проникає через плацентарний бар'єр, даних за проникнення пірфенідону в грудне молоко людини немає. Метаболізується препарат у печінці з утворенням неактивних метаболітів. Виводиться пірфенідон з організму із сечею у вигляді метаболітів. Період напіввиведення препарату становить 2,4 години, цей час може збільшуватися при порушеннях функції печінки.[1][2][9]
 | Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
Показання до застосування[ред. | ред. код]
Пірфенідон застосовується при легкій або середньоважкій формі ідіопатичного фіброзуючого альвеоліту.[1][2]
Побічна дія[ред. | ред. код]
Найчастішими побічними ефектами при застосуванні пірфенідону є нудота, діарея, шкірний висип, диспепсія, зниження апетиту, швидка втомлюваність, фотодерматоз. Рідше при застосуванні препарату спостерігаються набряк Квінке, кашель, підвищення активності амінотрансфераз, міалгія, артралгія, інфекції верхніх дихальних шляхів, вкрай рідко може спостерігатися агранулоцитоз.[3] Іншими побічними ефектами препарату є головний біль, запаморочення, метеоризм, блювання, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, безсоння або сонливість, запор, біль у грудній клітці.[1][2]
Протипоказання[ред. | ред. код]
Пірфенідон протипоказаний при застосуванні при підвищеній чутливості до препарату, нирковій недостатності, важких порушеннях функції печінки, одночасному застосуванні флувоксаміну, курінні, вагітності та годуванні грудьми, особам у віці до 18 років.[1][2]
Форми випуску[ред. | ред. код]
Пірфенідон випускається у вигляді желатинових капсул і таблеток по 267 мг і таблеток по 801 мг.[9][11]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е ж и ЕСБРІЄТ (ESBRIET)
- ↑ а б в г д е ж Пирфенидон
- ↑ а б в г Ідіопатичний легеневий фіброз: клініка, діагностика, лікування
- ↑ InterMune Buys out License Agreement for Pirfenidone. Patent Docs. (англ.)
- ↑ Taniguchi H, Ebina M, Kondoh Y та ін. (квітень 2010). Pirfenidone in idiopathic pulmonary fibrosis. European Respiratory Journal. 35 (4): 821—9. doi:10.1183/09031936.00005209. PMID 19996196.
{{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у:|author=(довідка) (англ.) - ↑ Noble PW, Albera C, Bradford WZ, Costabel U, Glassberg MK, Kardatzke D, King TE, Lancaster L, Sahn SA, Szwarcberg J, Valeyre D, du Bois RM (Травень 2011). Pirfenidone in patients with idiopathic pulmonary fibrosis (CAPACITY): two randomised trials. Lancet. 377 (9779): 1760—9. doi:10.1016/S0140-6736(11)60405-4. PMID 21571362. (англ.)
- ↑ InterMune: Pirfenidone. InterMune.
- ↑ China SFDA Approves F647/pirfenidone for the Treatment of Idiopathic Pulmonary Fibrosis. Press Release. EvaluatePharma. 22 вересня 2011. (англ.)
- ↑ а б в Pirfenidone (англ.)
- ↑ Author (2002). Pirfenidone effectively reverses experimental liver fibrosis. Journal of Hepatology. 37 (6): 797—805. doi:10.1016/s0168-8278(02)00272-6. PMID 12445421. (англ.)
- ↑ Пирфенідон. Список препаратов (рос.)