Ракетний удар по Вінниці 14 липня 2022

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ракетний удар по Вінниці
Частина російського вторгнення в Україну (2022)
Майдан Перемоги
Фасад будинку побуту «Ювілейний»
Монумент на честь створення Повітряних сил Збройних сил України
Концертний зал «Будинок офіцерів»
Паркувальний майданчик біля медичного закладу «Нейромед»
Будинок побуту «Ювілейний»
Наслідки ракетного обстрілу
Мапа
Концертна зала «Будинок офіцерів», в яку росіяни поцілили першою ракетою
Паркувальний майданчик біля будинку побуту «Ювілейний» — епіцентр вибуху другої ракети
Місце атаки середмістя Вінниці, Україна
Координати 49°14′23″ пн. ш. 28°29′32″ сх. д. / 49.23962° пн. ш. 28.49210° сх. д. / 49.23962; 28.49210Координати: 49°14′23″ пн. ш. 28°29′32″ сх. д. / 49.23962° пн. ш. 28.49210° сх. д. / 49.23962; 28.49210
Дата 14 липня 2022
~10:40 (UTC+3)
Спосіб атаки Ракетний удар з підводних човнів в Чорному морі[1]
Зброя Крилаті ракети типу 3М-14Е «Калібр»[1]
Загиблі 27 осіб[2][3][4]
(серед них три дитини)
Поранені 202 особи[5][6]
Вбивці ЗС РФ
Зовнішні відеофайли
 Відеозапис з камери спостереження моменту ударів російських ракет на YouTube
 Ліквідація наслідків обстрілу на YouTube
 Ліквідація наслідків обстрілу на YouTube

Ракетний удар по Вінниці стався 14 липня 2022 року о 10:45 за київським часом. Атака здійснена ЗС РФ під час повномасштабного вторгнення до України. За міжнародним законом є воєнним злочином[7][8] за статтею про порушення методів та засобів ведення війни[9]. Унаслідок атаки загинули 27 осіб[4], поранено 202[6], безвісти зникло 8 осіб. 15 липня у Вінниці та області оголошено днем жалоби за загиблими[10].

Передісторія[ред. | ред. код]

Докладніше: Обстріли Вінниці

За кілька тижнів до трагедії Amnesty International заявила, що російські окупаційні війська робили «жорстоку кампанію невиборчих бомбардувань Харкова» на початку вторгнення і російські «майже щодня обстрілювали житлові квартали, вбиваючи сотні мирних жителів і викликаючи масові руйнування». На додаток Amnesty International зазначила, що «багато атак було здійснено з використанням широко заборонених касетних боєприпасів»[11].

Хід подій[ред. | ред. код]

14 липня 2022 року 10:15 в місті пролунала повітряна тривога. О 10:46 почали з'являтися повідомлення про три вибухи, перед цим місцеві жителі помітили ракету, що пролітала над Бершаддю та Вінницею[12].

За інформацією Нацполіції, три російські ракети поцілили в будівлю з офісними приміщеннями. Від ударів постраждали також Будинок офіцерів та розташовані неподалік житлові будинки. [13]За даними радника глави МВС Антона Геращенка, одна з ракет впала поряд із новим пологовим будинком[14]. У ДСНС повідомили, що було атаковано паркувальний майданчик поблизу дев'ятиповерхового Будинку побуту «Ювілейний»[15].

Спікер Командування повітряних сил Юрій Ігнат заявив, що удару було завдано російськими ракетами «Калібр», випущеними з підводного човна у Чорному морі[16][17].

Інформація про кількість запущених та збитих ракет відрізняється — йдеться або про 7 запущених ракет, та 4 збитих[18][19], або 5 запущених та 2 збитих[20].

Ракетний удар стався під час конференції у Гаазі щодо притягнення до відповідальності за воєнні злочини Росії[21][18].

Розслідування[ред. | ред. код]

Керівництвом вінницької обласної прокуратури розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактами порушення методів та засобів ведення війни, пов'язане з умисним убивством (ч. 2 ст. 438 КК України)[9]. Того ж дня в місті було затримано кілька десятків людей, яких перевіряли на причетність до обстрілу[22].

Український журналіст Єгор Чечеринда[23][24] оприлюднив, що злочинний наказ обстрілювати Вінницю крилатими ракетами віддав командир окремого Констанцського ордена Ушакова I ступеня дивізіону підводних човнів ЧФ Росії Анатолій Варочкін[25][26][24]. Українське видання «Главред» вважає, що ракетний удар був завданий з підводного човна Чорноморського флоту Росії Б-871 «Алроса»[23], за версією російського опозиційного видання «Meduza» командував атакою капітан Станіслав Ржицький. За інформацією розвідки України, пізніше Ржицький відмовився виконувати накази командування. 10 липня 2023 р. у Краснодарі Ржицький, де він працював заступником начальника відділу з мобілізаційної роботи адміністрації Краснодара, був застрелений невідомим[27][28].

Мер Житомира Сергій Сухомлин заявив, що одна з ракет спершу була направлена на Житомир, але згодом повернула на Вінницю[29].

Ізраїльский журналіст Шимон Брімон нагадав про зв'язок між підводним човном Б-871 «Алроса» i російською компанією АЛРОСА[30].

Жертви[ред. | ред. код]

На 16 липня 2022 року загинуло 26 людей[4], зокрема троє дітей (4-річна дівчинка та хлопчики 7 і 8 років)[31]. Ще близько 202 людей звернулись за медичною допомогою, з них 117 направлено на амбулаторне лікування, а 80 госпіталізовано з різними ступенями тяжкості[31] (близько 50 — у тяжкому стані[32]). Безвісти зникло 8 осіб[32].

Тіло 4-річної Лізи Дмитрієвої біля дитячого візочка
 Останнє прижиттєве відео дівчинки на YouTube

Однією із трьох загиблих дітей була 4-річна дівчинка Ліза Дмитрієва, яка в момент удару поверталася зі своєю матір'ю із занять із логопедом[7][33][34][35]. Мати дівчинки отримала важкі поранення, та була прооперована[36]. Відомо, що Ліза знімалась у різдвяному ролику Олени Зеленської, а сама сім'я вирішила переїхати з Києва до Вінниці після обстрілів столиці[36].

7-річний Жарій Максим[37] у момент удару проходив обстеження у медичному центрі та загинув разом із матір'ю[31]. 8-річний Пяхін Кирило[37] чекав дядька в припаркованому авто та потрапив у вогняну пастку (родич отримав поранення та був госпіталізований)[31].

Також серед постраждалих опинились члени команди львівської співачки Roxolana, які готувались до благодійного концерту, що мав відбутись ввечері у Будинку офіцерів[38]. Отримав важкі поранення та помер у швидкій 25-річний звукорежисер Євген Коваленко[39][40], у важкому стані з травмою хребта ще один член команди Андрій[39]. У інших легкі поранення[39].

Серед загиблих:
Прізвище, ім'я, по батькові Дата народження (вік) Про особу
1 Борівська Олександра 27 липня 2003

( 18 років)

Студентка 2 курсу Донецького національного університету імені Василя Стуса факультету історії та міжнародних відносин
2-3 Ващук Леся та Чешківська Світлана 01981-06-044 червня 1981 (41 рік) та (42 роки) Подруги, працювали у ТЦ поруч з місцем удару. Загинули, коли виходили з храму Георгія Побідоносця, де були на похоронах.[41]
4 Даценко Володимир[42] 34 роки Журналіст громадської організації «Дорожній контроль» Вінниця, волонтер, доброволець ЗСУ. Став 34-м медійником, який загинув з початку широкомасштабного російського вторгнення в Україну[43]
5 Дмитрієва Єлизавета[44] 02018-03-066 березня 2018 (4 роки) 4-річна дівчинка, поверталася зі своєю матір'ю із занять із логопедом
6 Гула Катерина[45] 01998 1998 (24 роки) Адміністраторка медичного центру «Нейромед»
7-8 Рекута Вікторія та Жарій Максим 1987 (35 років)
2015 (7 років)		 Лікарка-стоматолог та її син. Перебували на момент вибуху у медичному центрі «Нейромед»
9 Фальштинська Наталія 45 років Лікарка-невролог у медичному центрі «Нейромед». На момент вибуху приймала пацієнтів.[46]
10 Харченко Тетяна 32 роки Менеджерка у медичному центрі «Нейромед»[47]
11 Олексіва Галина[48] 01992-07-2828 липня 1992 (29 років) Дружина декана та викладачка Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка, на момент вибуху разом з восьмирічним сином була у медичному центрі «Нейромед»
12 Клапай Олександр 49 років
13 Кисіль Аліна 01997 1997 (25 років) Менеджерка відділення Приватбанку[49]
14 Коваленко Євген 01997-06-055 червня 1997 (25 років) Звукорежисер у команді співачки Roxolana, концерт якої мав відбутися 14 липня в Будинку офіцерів
15 Поліщук Віктор 37 років Займався організуванням концертів. У день нападу мав відбутись концерт гурту «ВВ» у пабі напроти Будинку офіцерів.[49]
16 Пузиренко Костянтин 40 років Учасник АТО, офіцер ЗСУ[50][51]
17 П'яхін Кирило[52] 02014-07-044 липня 2014 (8 років) Разом з сім'єю після повномасштабного російського вторгнення переїхав з Херсонщини до Вінниччини та планували виїхати у Молдову. У момент вибуху хлопчик чекав в автомобілі своїх рідних, які в цей час оформлювали документи для перетину кордону
18 Суверіна Катерина 58 років Пенсіонерка, прямувала на роботу поблизу Будинку офіцерів[53]
19 Тиховська Оксана Вчителька початкових класів у Вінницькому ліцеї №8[54]
20 Нелегач Ніна 56 років Вихователька, жителька Луки-Мелешківської громади. Загинула у лікарні 16 липня у результаті важких опіків.[53][55]
21 Мулевич Володимир[56] 01961-06-066 червня 1961 (61 рік) Шофер. Донедавна чоловіку зробили операцію на серці. На момент вибуху прямував до кардіолога. Помер у лікарні 17 серпня
22 Лисенко Ольга[3] 20 років Донька співробітника 7ААС. В момент удару перебувала на майдані Перемоги. Померла у лікарні 20 липня, у дівчини було 98% опіків
23 Ковальчук Павло[57][58] Дитячий невролог у медичному центрі «Нейромед», помер 2 серпня у лікарні Кракова (Польща)

Реакція[ред. | ред. код]

Україна[ред. | ред. код]

Президент України Зеленський написав:

Вінниця. Ракетні удари по центру міста. Є поранені та вбиті, серед них маленька дитина. Щодня Росія знищує мирне населення, вбиває українських дітей, спрямовує ракети на цивільні об'єкти. Де немає нічого воєнного. Що це як не відкритий теракт? У людях. Країна вбивць. Країна терористів[59].

П'ятий Президент України Петро Порошенко написав:

У центрі моєї рідної Вінниці зараз — справжнє пекло. Російські окупанти влучили в цивільні об'єкти, вже відомо про щонайменше 12 загиблих, серед яких маленька дитина. Росія продовжує руйнувати мирні українські міста, вбивати дітей і жінок. Росія — це держава-терорист, яка вчиняє геноцид українців. Світ має це визнати і покарати Путіна та його банду[60].

Голова офісу Президента України Андрій Єрмак написав:

Вінниця. Черговий терористичний акт РФ. Вбивства цивільних людей на вулицях українських міст, ракетні удари по житлових будинках, розбомблений драмтеатр у Маріуполі, ТЦ у місті Кременчук… Росія має бути визнана країною-спонсором тероризму[61].

Радник глави Офісу Президента України Михайло Подоляк заявив, що удари по мирних українських містах є не помилкою, а «затвердженою військовою стратегією», додавши, що «Росія не здатна перемогти ЗСУ у бою, і тому вдається до варварства: терактам, знищення інфраструктури та розправ над цивільними»[62].

Міжнародна спільнота[ред. | ред. код]

Посол ЄС в Україні Матті Маасікас заявив, що удар по Вінниці свідчить про посилення атак Росії по цивільному населенню[63].

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш повідомив, що він вражений ракетним ударом по Вінниці. Він засудив напади на громадянське населення чи цивільну інфраструктуру та закликав до відповідальності за такі порушення[64].

18 липня посли ЄС та Ізраїлю в складі 20 дипломатів відвідали Вінницю[65], щоб на власні очі побачити наслідки російського терору.

Росія[ред. | ред. код]

14 липня представник Міністерства оборони Росії Ігор Конашенков у своєму щоденному брифінгу ніяк не прокоментував удару по Вінниці[66]. Наступного дня МО РФ визнало удар по Вінниці, заявивши, що ударили по гарнізонному будинку офіцерів, де нібито проходила нарада командування українських ВПС із представниками іноземних постачальників озброєнь. Учасників наради, за їхніми словами, було знищено[67].

Фотохроніка[ред. | ред. код]

  • Пожежа на місці вибуху
    Пожежа на місці вибуху
  • Відірвана вибухом ступня дорослої людини поряд з дитячим візком
    Відірвана вибухом ступня дорослої людини поряд з дитячим візком
  • Руїни Будинку офіцерів з висоти пташиного польоту[68]
    Руїни Будинку офіцерів з висоти пташиного польоту[68]
  • Фоє Будинку офіцерів після вибухів, усіяне шматками облицювання
    Фоє Будинку офіцерів після вибухів, усіяне шматками облицювання
  • Рятувальники розбирають завали частково зруйнованого Будинку офіцерів
    Рятувальники розбирають завали частково зруйнованого Будинку офіцерів
  • Цивільний автомобіль, відкинутий ударною хвилею в середину приміщення медичного закладу
    Цивільний автомобіль, відкинутий ударною хвилею в середину приміщення медичного закладу
  • Пам'ятник повітряним силам Збройних сил України на Площі Перемоги в перші хвилини після враження крилатою ракетою
    Пам'ятник повітряним силам Збройних сил України на Площі Перемоги в перші хвилини після враження крилатою ракетою

Див. також[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ракетний удар по Вінниці 14 липня 2022


Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Ракетні удари по Вінниці завдали з акваторії Чорного моря — Повітряні Сили ЗСУ. Суспільне Новини. 14 липня 2022. Процитовано 14 липня 2022. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  2. ↑ [https://www.bbc.com/ukrainian/live/62300872?pinned_post_locator=urn:asset:993e4812-7a36-448d-bdd1-d86dd33a5b6e Помер лікар, поранений внаслідок російського обстрілу Вінниці 14 липня]
  3. ↑ а б Померла 20-річна дівчина, яка постраждала внаслідок ракетного обстрілу Вінниці (укр.). Суспільне Новини. 21 липня 2022. Процитовано 22 липня 2022.
  4. ↑ а б в Олена Рощіна (19 липня 2022). Кількість загиблих від удару по Вінниці зросла до 25-ти: померла лікарка. Українська правда. Процитовано 19 липня 2022.
  5. ↑ Із Вінниці деяких постраждалих доправляють гелікоптерами до Львова. Українська правда. 17 липня 2022. Процитовано 17 липня 2022.
  6. ↑ а б Ракетна атака у Вінниці: російські окупанти кілька разів змінювали свої версії. www.unian.ua. Процитовано 17 липня 2022.
  7. ↑ а б Ukraine war: 23 killed in Russian rocket attack on Vinnytsia (англ.). BBC News. 15 липня 2022. Процитовано 15 липня 2022.
  8. ↑ Russian missiles kill at least 23 in Ukraine, wound over 100 (англ.). ABC News. 15 липня 2022. Процитовано 15 липня 2022.
  9. ↑ а б Загиблі та поранені внаслідок ракетного обстрілу Вінниці – розпочато провадження (фото). Вінницька обласна прокуратура. 14 липня 2022. Процитовано 14 липня 2022. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  10. ↑ У Вінниці та області 15 липня оголосили днем жалоби за загиблими внаслідок ракетного удару. Vежа. 14 липня 2022. Процитовано 17 липня 2022.
  11. ↑ Kyiv Says Russians Trying To Make Kharkiv A 'Frontline City' Again (англ.). Радіо Свобода. 19 червня 2022. Процитовано 14 липня 2022.
  12. ↑ Ворог вдарив крилатими ракетами по Вінниці: перші подробиці, фото та відео. Апостроф. 14 липня 2022. Процитовано 14 липня 2022. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  13. ↑ Вінницький фотограф знайомить світ з війною в Україні - ivinnychanyn.com (укр.). 24 грудня 2022. Процитовано 2 січня 2023.
  14. ↑ Над Вінницькою областю сили ППО збили чотири ракети. Укрінформ. 14 липня 2022. Процитовано 14 липня 2022. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  15. ↑ Ракетний удар по Вінниці: кількість загиблих та поранених зросла (оновлено). Слово і Діло. 14 липня 2022. Процитовано 14 липня 2022. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  16. ↑ Росія обстріляла Вінницю: серед загиблих - троє дітей. BBC News | Україна. 14 липня 2022. Процитовано 14 липня 2022. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  17. ↑ Ракетний удар по Вінниці: кількість жертв продовжує зростати, вже троє дітей. РБК-Україна. 14 липня 2022. Процитовано 14 липня 2022. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  18. ↑ а б Zelenskiy condemns Russian «terrorism» as Vinnytsia attack kills more than 20 (англ.). Ґардіан. 14 липня 2022. Процитовано 14 липня 2022.
  19. ↑ На Вінниччину летіло сім ворожих ракет: частину збили ППО. Інформаційне агентство Вголос/Vgolos. Процитовано 15 липня 2022. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  20. ↑ Знайшли уламки ракет, які вчора ППО збила на околиці Вінниці - 20 хвилин. vn.20minut.ua. Процитовано 15 липня 2022. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  21. ↑ Росія обстріляла цивільних у Вінниці під час конференції в Гаазі – МЗС. BBC News | Україна. 14 липня 2022. Процитовано 14 липня 2022. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  22. ↑ У Вінниці затримали кілька десятків людей: перевіряють на причетність до обстрілу. РБК-Україна. 14 липня 2022. Процитовано 14 липня 2022. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  23. ↑ а б Названо імена військових РФ, які запустили ракети по Вінниці: обидва - із Севастополя Керував запуском ракет капітан окремого дивізіону підводних човнів ЧФ РФ Анатолій Варочкін. Виконав наказ Денис Сопін - командир підводного човна Алроса // glavred, 15 липня 2022, 07:47
  24. ↑ а б Оприлюднили контакти рашиських офіцерів, яких підозрюють у віданні наказу стріляти по Вінниці // Новини Вінниці, Редакція, 15.07.2022
  25. ↑ На відповідального за удар по Вінниці в окупованому Севастополі оголосили полювання // Владислава Присяжнюк, Суспільне Крим, 14:20, 16 липня
  26. ↑ У МВС назвали ім'я командира підводного човна, з якого запустили ракети по центру Вінниці (фото) // Екатерина Присяжнюк, unian, 18:54, 16.07.22
  27. ↑ В Краснодаре убили замначальника отдела по мобилизационной работе Станислава Ржицкого. Meduza (рос.). Процитовано 10 липня 2023.
  28. ↑ В Краснодаре убит замначальника отдела мобилизации Ржицкий. Радио Свобода. 10 липня 2023. Процитовано 11 липня 2023.
  29. ↑ Ракета летіла на інше місто. Нові подробиці удару по Вінниці. РБК-Україна. 14 липня 2022. Процитовано 14 липня 2022. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  30. ↑ Шимон Брімон про зв'язок між підводним човном Б-871 «Алроса» i компанією АЛРОСА. t.me. 15 липня 2022. Процитовано 25 липня 2022.
  31. ↑ а б в г У Вінниці не ідентифікованими залишаються 4 загиблих, невідома доля 4 людей. Українська правда. Процитовано 15 липня 2022. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  32. ↑ а б Ракетный удар по Виннице. Убиты 23 человека. Зеленский назвал обстрел «открытым террористическим актом» (рос.). Meduza. 14 липня 2022. Процитовано 14 липня 2022.
  33. ↑ O’Shaughnessy, Julian. Children ‘torn to pieces’ by Russian missile attack on Ukrainian city of Vinnytsia. 0140-0460. Процитовано 14 липня 2022.
  34. ↑ Social media posts chart life and death of girl in Russian strike (англ.). Ґардіан. 14 липня 2022. Процитовано 14 липня 2022.
  35. ↑ Liza: The Treasured Child Killed By A Russian Missile (англ.). Радіо Свобода. 15 липня 2022. Процитовано 15 липня 2022.
  36. ↑ а б Історія Лізи з Вінниці. Дівчинка йшла на заняття, коли прилетіла ракета. BBC News Україна. Процитовано 15 липня 2022. {{cite news}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  37. ↑ а б Їх убила Росія: фото та прізвища жертв удару окупантів по Вінниці. Апостроф. Процитовано 17 липня 2022. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  38. ↑ Під час ракетного обстрілу Вінниці загинув звукорежисер з команди львівської співачки Roxolana. КОЛОМИЯ СЬОГОДНІ. 14 липня 2022. Процитовано 15 липня 2022. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  39. ↑ а б в ROXOLANA розповіла, як загинув її звукорежисер і де була сама в момент удару по Вінниці. 24 Канал. Процитовано 15 липня 2022. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  40. ↑ Весь час займався музикою: що відомо про загиблого внаслідок удару у Вінниці молодого звукорежисера. Телеграф. 14 липня 2022. Процитовано 15 липня 2022. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  41. ↑ «Реготуха, на якій трималося все». Леся Ващук разом з подругою загинули від ракетного удару - 20 хвилин. vn.20minut.ua (укр.). Процитовано 19 липня 2022.
  42. ↑ Був волонтером та добровольцем: серед загиблих у Вінниці після ракетного обстрілу — Володимир Даценко (укр.). Суспільне Новини. 15 липня 2022. Процитовано 18 липня 2022.
  43. ↑ Внаслідок ракетного обстрілу Вінниці загинув журналіст, захисник України Володимир Даценко (укр.). Інститут масової інформації. 16 липня 2022. Процитовано 18 липня 2022.
  44. ↑ У Вінниці попрощалися з чотирирічною Лізою, яка загинула внаслідок ракетного обстрілу (укр.). Суспільне Новини. 17 липня 2022. Процитовано 18 липня 2022.
  45. ↑ На Вінниччині попрощалися із загиблою від ракетного удару 24-річною Катериною Гулою (укр.). Суспільне Новини. 17 липня 2022. Процитовано 18 липня 2022.
  46. ↑ Кількість загиблих від удару по Вінниці зросла до 25-ти: померла лікарка. Українська правда (укр.). Процитовано 19 липня 2022.
  47. ↑ Паскевич, Анна (15 липня 2022). Російські ракети вбили двох молодих вінничанок, за життя двох медиків центру Нейромед борються лікарі. Фото. WAR OBOZREVATEL (укр.). Процитовано 19 липня 2022.
  48. ↑ Через ракетний удар по Вінниці загинула дружина декана Львівської музичної академії (укр.). Суспільне Новини. 17 липня 2022. Процитовано 18 липня 2022.
  49. ↑ а б Площа Перемоги. Російський ракетний удар по Вінниці: люди за цифрами. Reporters. (укр.). 15 липня 2022. Процитовано 19 липня 2022.
  50. ↑ Доманський, Олександр. Від ракетного удару по Вінниці загинув бердичівлянин — РІО Бердичів. rio-berdychiv.info (uk-ua) . Процитовано 19 липня 2022.
  51. ↑ Доманський, Олександр. Бердичів провів в останню путь загиблого офіцера Костянтина Пузиренка — РІО Бердичів. rio-berdychiv.info (uk-ua) . Процитовано 19 липня 2022.
  52. ↑ Поховали з улюбленим ведмедиком: на Вінниччині попрощалися із загиблим від ракетного удару 8-річним Кирилом (укр.). Суспільне Новини. 18 липня 2022. Процитовано 18 липня 2022.
  53. ↑ а б Чотири дні тому російські ракети вбили 24 людини у Вінниці. Серед них діти, студенти, звукорежисер, вчителька, пенсіонерка, підприємець, волонтер. Ось імена, прізвища та короткі історії цих людей. babel.ua (укр.). Процитовано 19 липня 2022.
  54. ↑ Під час ракетного обстрілу загинула викладачка восьмого вінницького ліцею - 20 хвилин. vn.20minut.ua (укр.). Процитовано 19 липня 2022.
  55. ↑ Не вдалося врятувати. У лікарні померла потерпіла під час теракту 14 липня Ніна Нелегач - 20 хвилин. vn.20minut.ua (укр.). Процитовано 19 липня 2022.
  56. ↑ «Життя зупинила російська ракета». Помер вінничанин Володимир Мулевич (укр.). 20 хвилин. 17 липня 2022. Процитовано 22 липня 2022.
  57. ↑ Помер лікар діагностичного центру, який отримав поранення та опіки внаслідок ракетного обстрілу Вінниці (укр.). Суспільне Новини. 2 серпня 2022. Процитовано 3 серпня 2022.
  58. ↑ «Я живий, у свідомості, можу рухатися, бачу і відносно непогано чую…» — Павло Ковальчук з Нейромеду (укр.). 20 хвилин. 22 липня 2022. Процитовано 3 серпня 2022.
  59. ↑ Zelenskiy calls Russian missile attack on «Vinnytsia an open act of terrorism»– as it happened (англ.). Ґардіан. 14 липня 2022. Процитовано 14 липня 2022.
  60. ↑ Публічна сторінка. Петра Порошенка у соціальній мережі «Фейсбук». 14 липня 2022. Процитовано 14 липня 2022. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  61. ↑ «Черговий терористичний акт»: на Банковій відреагували на потужний ракетний удар росіян по Вінниці. ТСН. 14 липня 2022. Процитовано 14 липня 2022. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  62. ↑ Російські удари по мирних містах - затверджена стратегія - Подоляк. BBC News | Україна. 14 липня 2022. Процитовано 14 липня 2022. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  63. ↑ Росія посилює атаки на мирне населення - посол ЄС в Україні. BBC News | Україна. 14 липня 2022. Процитовано 14 липня 2022. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  64. ↑ Note to correspondents – attack on Vinnytsia | United Nations Secretary-General. www.un.org (англ.). Процитовано 14 липня 2022.
  65. ↑ Посли країн ЄС та Ізраілю відвідали Вінницю // РБК-Україна
  66. ↑ Минобороны России не стало комментировать удар по Виннице. BBC News Русская служба (рос.). Процитовано 14 липня 2022.
  67. ↑ Росіяни офіційно визнали, що свідомо били по цивільних у Вінниці. Українська правда. Процитовано 15 липня 2022. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  68. ↑ Квіти, сльози і пошукова операція: центр Вінниці після обстрілу, який забрав десятки життів (фоторепортаж). Радіо Свобода. 16 липня 2022. Процитовано 16 липня 2022. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ракетний_удар_по_Вінниці_14_липня_2022&oldid=41924001