Релігія в Катарі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку








Релігія в Катарі (2022)[1][2]

   Індуїзм (15.4%)
   Буддизм (3%)
   Інші релігії/Невіруючі (2%)

Катар є ісламською державою, як і більшість країн Перської затоки, з багатоконфесійними меншинами внаслідок хвиль міграції за останні 30 років. Мусульмани становлять 65,5% населення Катару, за ними йдуть індуїсти — 15,4%, християни — 14,2%, буддисти — 3,3%, а решта 1,9% населення сповідують інші релігії або не є віруючими. Катар також є домом для багатьох інших релігій переважно з Близького Сходу та Азії.[3]

Країна також приймала численні конференції міжконфесійного діалогу.

Іслам[ред. | ред. код]

Докладніше: Іслам в Катарі

Державною релігією в Катарі є іслам.[4] Більшість катарців належать до сунітської течії ісламу.[5][6][7] Шиїти складають близько 10% мусульманського населення Катару.[8] Релігійна політика встановлюється Міністерством у справах ісламу, а навчання ісламу є обов’язковим для мусульман у всіх школах, які фінансуються державою.[4]

Державною мечеттю є мечеть Мохаммеда бін Абдул Вахаб, яка розташована в районі Леджбайлат і була спроектована відомим катарським архітектором Ібрагімом Джайдою, спираючись на традиційну катарську архітектуру.

У районі Аль Сук у Досі, поруч із Сук Вакіф, розташований Ісламський культурний центр Абдулли Бін Заїда Аль Махмуда. У центрі проводяться уроки арабської мови для початківців і середніх розмовників.

На вищому рівні ісламознавство викладають у Катарському університеті та на факультеті ісламознавства Університету Хамада Бін Халіфи (HBKU), де пропонується ступінь магістра. Шейха Моза бінт Насер, дружина батька Еміра та мати нинішнього Еміра, є найвідомішою випускницею даного університету.[9]

Едюкейшн-Сіті також є домом для Центру ісламського законодавства та етики (CILE), мозкового центру, заснованого в 2012 році. Центр очолює швейцарський політичний філософ, професор Тарік Рамадан з Оксфордського університету.[10]

Роль ісламу в наукових відкриттях також була сферою інтересів для Фонду Катару, а нещодавно було створено Товариство мусульманських вчених, до складу якого входять видатні члени. У 2010 році було розпочато спільне підприємство між видавництвом Bloomsbury Publishing і Qatar Foundation, у результаті якого вони опублікували книгу «Наука в ісламі».[11]

Індуїзм[ред. | ред. код]

Докладніше: Індуїзм в Катарі

Індуїсти складають 15,1% населення Катару. За оцінками, в країні проживає 422 118 індуїстів.[1][12] Багато індуїстів походять з Південної та Південно-Східної Азії.[13][14]

Християнство[ред. | ред. код]

Християнська громада в Катарі — це різноманітна суміш емігрантів з Європи, Північної та Південної Америки, Азії, Близького Сходу та Африки. Вони становлять близько 14% від загальної кількості населення (2010).[1] Відкрито в країні не працює жодна іноземна місіонерська група. У травні 2005 року уряд Катару передало в оренду ділянку на околиці Дохи представникам християнських церков країни для будівництва церковних будівель.[15] Дослідження 2015 року обліковує приблизно 200 віруючих у Христа мусульманського походження, хоча не всі вони обов’язково є громадянами Катару.[16]

Буддизм[ред. | ред. код]

Буддизм представлений 3,0% населення Катару, в основному це трудові мігранти з Південно-Східної Азії.

Див. також[ред. | ред. код]

Список літератури[ред. | ред. код]

  1. а б в Global Religious Landscape [Архівовано 2013-11-16 у Wayback Machine.]. Pew Forum.
  2. Population By Religion, Gender And Municipality March 2020. Qatar Statistics Authority. 
  3. Religious Composition by Country. Global Religious Landscape. Pew Forum. Архів оригіналу за 9 вересня 2013. Процитовано 9 липня 2013. 
  4. а б Qatar. State. 29 червня 2006. Процитовано 4 вересня 2012. 
  5. Tiny Qatar's growing global clout. BBC. 30 квітня 2011. Процитовано 12 березня 2015. 
  6. Qatar's modern future rubs up against conservative traditions. Reuters. 27 вересня 2012. 
  7. Rising power Qatar stirs unease among some Mideast neighbors. Reuters. 12 лютого 2013. Процитовано 13 червня 2013. 
  8. Mapping the Global Muslim Population. Pew Forum on Religion & Public Life. October 2009. Архів оригіналу за 15 грудня 2016. Процитовано 9 серпня 2017. 
  9. Class of 2015 graduates honoured. Gulf Times. 6 травня 2015. 
  10. CILE Center – about us. CILE. 2012. Архів оригіналу за 18 жовтня 2016. Процитовано 1 грудня 2022. 
  11. Bloomsbury Qatar Foundation publishing and delfina foundation announce winner of Arab writing residency programme. Al Bawaba. 5 березня 2015. 
  12. Population By Religion, Gender And Municipality March 2004. Qatar Statistics Authority. Архів оригіналу за 18 травня 2013. 
  13. Population structure. Ministry of Development Planning and Statistics. 31 січня 2020. Архів оригіналу за 26 червня 2018. Процитовано 1 грудня 2022. 
  14. Population By Religion, Gender And Municipality March 2020. Qatar Statistics Authority. 
  15. International Religious Freedom Report 2006. U.S. Department of State. Процитовано 6 квітня 2014. 
  16. Johnstone, Patrick; Miller, Duane Alexander (2015). Believers in Christ from a Muslim Background: A Global Census. Interdisciplinary Journal of Research on Religion. 11: 17. Процитовано 28 жовтня 2015. 

Зовнішні посилання[ред. | ред. код]