Сарна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Сарна
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Парнокопитні (Artiodactyla)
Родина: Оленеві (Cervidae)
Підродина: Capreolinae
Триба: Capreolini
Рід: Сарна (Capreolus)
Gray, 1821
Поширення роду сарн
Вікісховище: Capreolus

Са́рна[1][2][3], серна (Capreolus Gray, 1821) — рід ссавців з родини оленевих (Cervidae). У розмовній мові представників роду називають також «дикі кози» та «козулі». Етимологія: назва походить від прасл. срна і споріднена з лат. cervus (від пра-і.є. ḱerh₂- — «ріг»), дінд. srŋgam («ріг») і прасл. *korva («корова»)[4].

Види сарн[ред. | ред. код]

У складі роду — два види:

Межа між європейською і азійською сарнами проходить приблизно по р. Волзі. Інколи кавказьких сарн відносять до азійського виду.

Поширення[ред. | ред. код]

Сарни європейські живуть у Європі до півночі Середньої Скандинавії й Фінської затоки, гирла Ками і верхів'я Печори. Далі ареал сарн охоплює Малу Азію, Північний Іран, Північний Ірак, Кавказ й Крим.

В Азії сарни (сарна азійська) населяє Сибір й Далекий Схід, на півдні доходячи до Північного Казахстану; населяє Тянь-Шань, Алтай, Північну Монголію, Північно-Східний Китай, Корею, зустрічається на півдні Східного Тибету й Північного Сичуаню.

В Україні трапляється нечасто[джерело?]. В природних умовах окремі особини було помічено в Сарненському районі (Полісся, Рівненщина) та на території національного природного парку "Кременецькі гори" (Тернопільщина).

Сарни в культурі та мистецтві[ред. | ред. код]

Відомим є малюнок неповторного Ніко Піросмані, який називається «Сарна на тлі ландшафту» (див. фото). кілька полотен із сарнами належить перу німецького художника-експресіоніст Франца Марка. За назвою цієї тварини названі три населені пункти України: місто Сарни Сарненського району Рівненської області, до того ж зображення тварини присутнє як на гербі та прапорі міста так і на гербі й прапорі району; а також два села: Сарни, Львівська область, Яворівський район та Сарни, Черкаська область, Монастирищенський район.

Поширені синоніми[ред. | ред. код]

Одна з поширених вернакулярних назв сарни — дика коза, або козуля, а в літературі радянського часу набула поширення видозміна останньої назви — «косуля». Асоціація назви роду з назвою роду Коза (Capra) є невиправданою, оскільки сарна і коза належать до різних родин: оленевих і бикових, відповідно[5].

До певної міри назву «козуля» можна розглядати як відповідник латинської назви, в якій корінь «Capra» означає «козу», а зменшувальний суфікс «-olus» формує діючу власну назву. За «Словарем» Б. Грінченка, «козуля» — маленька корова з кривими рогами[6]. На відміну від «козулі», у сарни, як тлумачить цю назву В. Даль, «ріжки оленячі»[7].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Шарлемань, М. Ссавці. — Плазуни. — Земноводяні. — Київ : Держ. вид-во України, 1927. — С. 15.
  2. Загороднюк І., Харчук С. Називничі засади опису таксономічного різноманіття ссавців Європи // Науковий вісник НУБіП України. Серія: лісівництво та декоративне садівництво. — 2011. — Вип. 164. — № 3. — С. 124–135.
  3. Решетило, О. Зоогеографія : навч. посіб. — Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2013. — С. 135.
  4. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — С. 182, 183, 220. — ISBN 966-00-0785-X.
  5. Загороднюк І. Роди звірів східноєвропейської фауни та їх українські назви [Архівовано 2022-03-22 у Wayback Machine.] // Вісник Національного науково-природничого музею НАН України. — 2001. — Вип. 1. — С. 113—131. (Обговорення вживання назви)
  6. Козуля // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  7. В. Даль Толковый словарь живого великорусского языка

Посилання[ред. | ред. код]