Свірзький замок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Свіржський замок)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Координати: 49°39′00″ пн. ш. 24°26′20″ сх. д. / 49.65000° пн. ш. 24.43889° сх. д. / 49.65000; 24.43889

Свірзький замок
Фото замку — переможець конкурсу
Вікі любить пам'ятки-2016 в Україні

49°39′00″ пн. ш. 24°26′20″ сх. д. / 49.65000° пн. ш. 24.43889° сх. д. / 49.65000; 24.43889
Тип замок
Статус спадщини Державний реєстр нерухомих пам'яток України і пам'ятка архітектури національного значення України
Країна  Україна
Розташування Львівська область
Перемишлянський район
с. Свірж
Автор проєкту Павло Ґродзицький
Перша згадка 1484
Стан потребує реставрації
Свірзький замок. Карта розташування: Львівська область
Свірзький замок
Свірзький замок (Львівська область)
Мапа

CMNS: Свірзький замок у Вікісховищі

Сві́рзький за́мок — замок в Україні, розташований у селі Свірж Перемишлянського району Львівської області.

Історія[ред. | ред. код]

Закладений у XV столітті Андрієм і Мартином Свірзькими, вперше згадується у 1484 році. Первинно замок був суто оборонною мурованою спорудою, квадратною в плані. Неодноразово перебудовувався; рік завершення одного з етапів робіт вказано безпосередньо на стінах — над центральною брамою з внутрішньої сторони збереглося вирізьблене число «1530».

Першими власниками Свіржа (тоді він мав статус міста) та самого замку вважають Романовських. У середині XV століття місто Свірж перейшло у власність до польського роду Свірзьких. Саме Свірзькі і звели основну частину замкових будівель [1].

За Цетнерів[ред. | ред. код]

Сучасного вигляду він набув з середини XVII століття, з часу переходу його у власність Александра Цетнера (від імені якого названо цілий район — Цетнерівка та ботанічний сад у Львові). Граф викупив його у Свірзьких у 1641 році і згодом значно розбудував та зміцнив.

Існують припущення, що задум Цетнера з укріплення Свірзького замку здійснював відомий фортифікатор, генерал від артилерії Павло Ґродзицький. Роботи з перебудови замку проводились приблизно тоді, коли генерал Ґродзицький будував у Львові одразу два арсенали — Королівський та Сенявських.

Незважаючи на своє вигідне оборонне розташування (на горі Белз, оточеній непрохідними болотами, ставками, а в підніжжі мурів — ровами і звідним мостом), палацовий тип його архітектури навряд чи міг мати серйозне оборонне значення. Відомо, що під час українсько-польської війни в 16481654 роках замок не раз здобували козацькі загони, а в 1648 році — спалили татари.

У 1672 році, під час походу турків на Львів, він не встояв перед турецькою облогою. Під час другого походу турків у 1675 році Свірзький замок вистояв і захистив у своїх мурах залогу Поморянського замку, яка, не маючи достатньої сили для оборони, через таємний хід вийшла до лісу і втекла до Свіржа. Після воєнних ушкоджень здійснювалося відновлення та посилення мурів, однак загалом замок поступово змінював призначення з оборонного на суто житлове, перетворившись на парадну резиденцію.

XIX—XX століття[ред. | ред. код]

Якщо доти замок стабільно належав лише двом шляхетським родам, то відтак раз за разом переходить з рук у руки. Часта зміна господарів негативно вплинула на споруду; маєтком не опікувалися — в описах 1882 і 1892 років згадано про поганий стан будівлі, зокрема руйнування корпусів із півночі та сходу.

У 1907 році замок стає власністю Роберта Лямезана де Салінса, на той час офіцера австрійської армії, згодом генерала і дипломата. Він реставрував маєток, вкладаючи значні кошти, і перетворив його на розкішну резиденцію з багатими інтер'єрами. Але у 1914 році під час Першої світової війни замок цілковито спалили російські війська. Однак це не змусило хазяїна занедбати замок — згодом було відновлено декор вікон та дверей, карнизи; корпуси та вежі знову покрито дахом. Основна реставрація завершилась у 1917 році, про що свідчить вирізьблений пам'ятний напис над брамою із зовнішньої сторони.

Донька генерала Ірена вийшла заміж за іншого військового діяча Тадеуша Бора Коморовського, відомого з «Волинської трагедії» та «Акції „Буря“», з яким проживала у замку з 1930 року.

У 1939 році замок націоналізувала радянська влада. Тривалий час він стояв пусткою, ненадовго його використовували як школу трактористів. І аж у 1978 році його передали на баланс Спілки архітекторів тодішнього СРСР.

У 1993 році замок передали в користування державному об’єднанню «Львівліс», проте згодом, у 1997-му, знову повертають архітекторам.[2] У 2010-му замок планували передати в концесію приватному інвестору, але відповідального підприємця не знайшлось.

Замковий костел[ред. | ред. код]

Фотографії
Загальний вигляд
Брама
Вежа
Верхнє (головне) подвір'я
Верхнє (головне) подвір'я
Нижнє подвір'я
Нижнє подвір'я
Головний фасад
Перед замком
Став на річці Свірж і замок
Замок і став
Вид на замок з дороги
Замок на світанку
Ранок біля замку
Свірж
Свірж
Свірж
Свірж
Свіржський замок та парк

На території замкового парку зберігся костел, заснований ще в XV столітті. В 1481 брати Свірзькі заклали тут римо-католицьку парафію. Сучасна мурована будівля костелу в стилі ренесансу поставлена на місці дерев'яного, що завалився; вона походить із 1546 року. Над входом у костел і нині можна бачити рештки шляхетського герба колишніх володарів. До костелу від замку вів підземний хід. Завалену частину підземного ходу можна побачити з рову, який оточує замок біля перекидного моста.

Львівський краєзнавець Й. Гронський розповідає, що в 1956 році у Свірзькому костелі біля замку (у Свіржі є ще й другий костел) бачив усередині фрески, які відкрилися внаслідок облуплення тиньку. На фресках було зображено оголену жіночу постать із довгим розпущеним волоссям у молитовній поставі на колінах на тлі панорами середньовічного Свіржа. Судячи з опису, це могла бути Марія Єгипетська. Подальша доля цих фресок невідома.

Сучасний стан замку[ред. | ред. код]

Сьогодні стан замку не найкращий, проте Спілка архітекторів намагається вберегти його від руйнації. У задовільному стані збереглися не тільки зовнішні стіни та дах будівлі, але й внутрішній простір, який використовується для проведення різноманітних заходів та зйомок кінофільмів. Увесь цей час Спілка архітекторів самостійно опікується пам'яткою та територією довкола неї, залучаючи кошти приватних благодійників та гранти. У 2013 році НСАУ затверджує концепцію створення у Замку Міжнародного культурно-мистецького центру, в якому планується проведення літніх шкіл, архітектурних практик, виставок та мистецьких заходів. У 2018-му вперше Замок приймає учасників Львівського Фестивалю архітектури та мистецтв «ВЕЖА», а також відбувається перша студентська літня школа «Свірзький замок – театр архітектури» і опера «Алкід» фестивалю LvivMozArt. А восени цього ж року за підтримки Українського культурного фонду організовано Мультимедійний виставковий проект «Замок Свірж: Генеза».

Місце зйомок кінофільмів[ред. | ред. код]

  • «Д'Артаньян і три мушкетери» (1978)[3]
  • «Гетьман» (2014)[4]
  • «Довбуш» (2019)[4]
  • «The Sister Of» (2023)[5]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Замки Львівщини, які вже можна відвідати - lviv-future.com.ua (укр.). 6 травня 2022. Процитовано 18 травня 2022. 
  2. Свірзький замок: історія та сучасність | ЗУАП - Західноукраїнський Архітектурний Портал. zuap.org. Архів оригіналу за 12 квітня 2020. Процитовано 12 квітня 2020. 
  3. Як Львів перетворився на Париж: зйомки серіалу “Д’Артаньян і три мушкетери”. 
  4. а б Замок у Свіржі: слава в кіно і битва за виживання. www.ukrinform.ua (укр.). 28 жовтня 2023. Процитовано 2 березня 2024. 
  5. Maitre, James (16 листопада 2023). The Sister Of by Kyryl Volovych // ĠENN Music Video // Directors Notes. Directors Notes (en-GB). Процитовано 2 березня 2024. 

Посилання[ред. | ред. код]