Симон Шишман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Симон Шишман
Народився 30 червня 1909(1909-06-30)
Сімферополь, Російська імперія
Помер 22 лютого 1993(1993-02-22)[1][2] (83 роки)
XII округ Парижа, Париж
Країна  Франція[3]
Діяльність письменник, історик, хімік
Alma mater Stephen Báthory Universityd
Знання мов французька
Членство Польське наукове товариство на чужиніd

Симон Шишман (19001993) — сучасний караїмський автор і видавець.

Народившись у Криму, він намагався емігрувати до Єгипту в 1945 році, але врешті-решт оселився в Парижі.

Симон написав велике дослідження про караїмів, яке має визнане значення для сучасного караїмознавства. З 1973 року він публікує кілька видань «Bulletin d'études karaïtes».

Прихильний до теорій, сформульованих Авраамом Фірковичем та Сімхою Бабовичем, за якими європейські караїми є народом татарської етнічної приналежності, відмінним від юдеїв, він твердо наполягає на цьому розрізненні і приймає в міру старіння дедалі більш ворожу до юдаїзму точку зору, нападаючи на раввіністів, що розділяли точку зору про караїзм, як релігійну течію юдеїв. У статті 1989 р. («Чи судимо ігнорування караїмів?»), Він доходить до того, що звинувачує рабиністів у знищенні караїмської громади в Єгипті (яка емігрувала до Ізраїлю) та в усіх нещастях, яких зазнали караїми.

Шишман не шкодує критики караїмів, які визначають себе євреями (головним чином караїмів Сходу), звинувачуваних у «не впевненості у своїх силах», а також його ворожість до сіонізму, чиї «лідери […] марно прагнули придушити [караїмські ідеї] більше двох тисяч років»[4] (термін «сіонізм» тут чітко стосується єврейських громад у цілому). Раввіністичні євреї, яких завжди називають єдиним терміном «євреї», також регулярно звинувачуються автором, наприклад, у тому, що «матеріально зруйнували» караїмів Польщі та Литви[5].

Часткова бібліографія[ред. | ред. код]

  • Gustaf Peringers Mission bei den Karäern, ZDMG XXVII, (102), 1952, 215—228
  • À propos du Karaïsme et des textes de la Mer Morte, VT II, 1952, 343—348
  • Les Khazars, problèmes et controverses, RHR CLII, 1957, 174—181
  • Communauté Karaïte d'Istamboul, VT VI, 1956, 309—315
  • " A. Firkowicz, faussaire de génie ou collectionneur hors pair ? ", Bulletin de la Société Ernest Renan (NS), XXIII, 232—235
  • " Die Karäer in Ost-Mitteleuropa ", Zeitschrift für Ostforschung, VI, 1957, 24-54;
  • Le Karaïsme, éditions L'Âge d'Homme, Lausanne 1980.
  • Les Karaïtes d'Europe, Université d'Uppsala, 1989.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б http://www.idref.fr/027153274
  2. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Bibliothèque nationale de France Record #119258778 // BnF catalogue généralParis: BnF.
  4. Le Karaïsme, Simon Szyszman, éditions L'Âge d'Homme, Lausanne, 1980, pages 134.
  5. Le Karaïsme, Simon Szyszman, éditions L'Âge d'Homme, Lausanne, 1980, pages 144.

Посилання[ред. | ред. код]