Скліфосовський Микола Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Скліфосовський Микола Васильович
Народився 25 березня (6 квітня) 1836(1836-04-06)
хутір Карантин поблизу міста Дубоссари, Тираспольський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія
Помер 30 листопада (13 грудня) 1904(1904-12-13) (68 років)
село Яківці Полтавського повіту
·інсульт
Поховання Полтава
Країна Російська імперія
Діяльність хірург, фізіолог, викладач університету
Alma mater Московський університет
Галузь медицина
Заклад Імператорський університет Святого Володимира
Імператорська медико-хірургічна академіяd
Імператорський Московський університетd
Saint Petersburg Medical Academy of Postgraduate Educationd
МДУ
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор наук (1863)
Відомі учні Konstantin Yankovskyd[1]
Відомий завдяки: заснував Московський міський науково-дослідний інститут швидкої допомоги імені М. В. Скліфосовського
Нагороди
орден Святого Володимира 1 ступеня

CMNS: Скліфосовський Микола Васильович у Вікісховищі

Микола Васи́льович Скліфосо́вський (25 березня (6 квітня), 1836, хутір Карантин поблизу м. Дубоссари, тоді — Тираспольського повіту Херсонської губернії Російська імперія, тепер — Молдова — 30 листопада (13 грудня) 1904, с. Яківці Полтавського повіту) — український і російський хірург.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї бідного канцеляриста. Імовірно, справжнє прізвище — Скліфос. Виховувався в притулку для сиріт.

Навчався в Одеській гімназії. Вищу освіту здобув на медичному факультеті Московського університету[2].

По закінченні його у 1859 році повернувся на Батьківщину, працював в Одеській міській лікарні, у 18701871 рр. — професор Київського університету, пізніше професор вищих медичних закладів у Петербурзі й Москві.

1863 року отримав ступінь доктора медицини, захистивши дисертацію «Про кров'яну приматочну пухлину».

З 1866 року — у закордонному відрядженні, стажувався у Великій Британії, Франції, Німецькій імперії. Як військово-польовий хірург брав участь в австро-пруській та франко-пруській війнах. Учасник російсько-османської війни 1877—1878, де працював разом з хірургом Миколою Пироговим. Після завершення воєнних дій на Балканах працював професором у Московському університеті, завідувачем хірургічної клініки, яку розбудував і перетворив у потужний лікувальний комплекс (нині — Московський міський науково-дослідний інститут швидкої допомоги імені М. В. Скліфосовського). З ініціативи науковця в Російській імперії почали періодично проводити з'їзди хірургів. 1897 року провів у Москві ХІІ Міжнародний з'їзд хірургів.

Був визначним військово-польовим хірургом, один із перших запровадив у Російській імперії асептику та антисептику у хірургічній практиці, проведення операцій під анестезією, сприяв жіночій медичній освіті, організації медичного факультету при університеті в Одесі.

За ініціативою Скліфосовського було оголошено серед лікарів збирання коштів на побудову пам'ятника М. І. Пирогову в Москві. На його прохання відомий скульптор Шервуд безкоштовно створив прекрасну модель пам'ятника, який і було поставлено перед будинком хірургічної клініки на Дівочому полі.

У зв'язку з тяжкою хворобою 1900 року остаточно оселився у своєму маєтку в с. Яківці (нині — частина Полтави), де й помер від інсульту. Скліфосовський висадив там сад, який на міжнародній виставці плодівництва в Петербурзі в 1894 році назвали «Полтавською Швейцарією». Першим у Полтаві почав вирощувати хміль, купив у Баварії міні-броварню. Селян Микола Васильович лікував безкоштовно. Вільно говорив українською, й за спогадами, був українським патріотом.

Родина[ред. | ред. код]

Відомо про дев’ятеро  дітей Миколи Скліфосовського: трьох від першого шлюбу (дружина — Єлизавета  Густавівна, уроджена Морген), і шестеро — від другого (друга дружина — Софія Олександрівна Скліфосовська, уроджена фон Шільдер-Шульднер). Про долю цих дітей у друкованих джерелах та Інтернет поширюється чимало міфів і неточностей. Із 9-ти дітей М.В. Скліфосовського до глибокої старості до­жила тільки одна – донька Ольга. Двоє (Микола і Тамара) померли в зрілому віці (35-45 років). Троє (Костянтин, Володимир, Олександр) – в молодому віці (16-23 роки). А ще про трьох (Марія, Вадим, Борис) відомо, що вони по­мерли в дитячому віці. Всього відомо про 3-х дітей жіночої статі, й 6-ти – чоловічої. Жоден із синів дітей не мав. Тому немає прямих на­щадків, які б носили прізвище славетного пращура. Та й серед потомків до­ньок лікарів немає…

Праці[ред. | ред. код]

Праці Скліфосовського присвячені питанням військово-польової хірургії, травматології, хірургії органів черевної порожнини тощо.

Увічнення пам'яті[ред. | ред. код]

Ім'ям Миколи Скліфосовського названі:

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]