Список довгоперіодичних комет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Довгоперіодичні комети (або неперіодичні комети) — такі комети, для яких немає достовірних підтверджень більш ніж одного проходження перигелію[1], а отже, як правило, мають орбітальні періоди понад 200 років. Сюди входять комети, які пройшли через внутрішні райони Сонячної системи тільки один раз[2]. Такі комети мають нестабільні майже параболічні орбіти, через що вони можуть не повертатися до околиць Сонця сотні, тисячі, а то й мільйони років, якщо взагалі повернуться (інколи термін «неперіодична комета» виключно вживається стосовно тих комет, які більше ніколи не повернуться у внутрішні райони Сонячної системи).

Приклади комет, повернення яких до Сонця не очікується: C/1980 E1, C/2000 U5 (LINEAR), C/2001 Q4 (NEAT), C/2009 R1 (Макнота), C/1956 R1 (Аренда — Роланда), C/2007 F1 (LONEOS).

Офіційні імена неперіодичних комет починаються з латинської літери «C»; комети, які були загублені астрономами мають імена, які починаються з «D»[1].

Найвідомішою неперіодичною кометою стародавнього світу вважається комета Цезаря (C/-43 K1)[3].

Після 1910[ред. | ред. код]

Комета Першовідкривач(і), коментар до назви та дата відкриття
C/1956 R1 (1957 III, 1956h) Аренд та Ролан, 8 листопада 1956 року
C/1989 X1 (Austin) (1990 V, 1989c1) Остін, 6 грудня 1989 року
C/1911 S3 (1911 IV, 1911g) Сергій Бєлявський, 29 вересня 1911 року
C/1969 Y1 (1970 II, 1969i) Беннетт, 28 грудня 1969 року
C/2007 W1 (Boattini) Боаттіні, 20 листопада 2007 року
C/1980 E1 (Бовелла) Edward L. G. Bowell, 11 лютого 1980 року. Найбільш гіперболічна комета з відомих.
C/2004 F4 Бредфілд, 12 квітня 2004 року
C/1911 O1 (1911 V, 1911c) Брукс, 21 липня 1911 року
C/1999 F1 (Catalina) Catalina Sky Survey, 23 березня 1999 року
C/1941 B2 (1941 IV, 1941c) де Кок, 15 січня 1941 року та Параскевопулос, 23 січня 1941 року. Незалежно відкрита сімома спостерігачами в Південній Америці.
C/1948 V1 (C/1948 V1, 1948 XI, 1948l) Уперше помічена під час повного сонячного затемнення 1 листопада 1948 року (магнітуда близько −2).
C/2010 X1 (Єленіна) Леонід Єленін, 10 грудня 2010 року
C/1995 O1 Гейл and Бопп, 23 липня 1995 одна з п'яти комет, що мають від'ємну магнітуду (−2,7)
C/1961 R1 (1962 VIII, 1961e) Хумасон, 1 вересня 1961 року
C/1996 B2 Хякутаке, 30 січня 1996 року
C/1965 S1 (Ікея — Секі) (1965 VIII, 1965f) Ікея, Секі, 18 вересня 1965 року
C/1973 E1 (1973 XII, 1973f) Когоутек, 7 березня 1973 року
C/2012 F6 A.R. Gibbs, 23 березня 2012 року
C/2000 U5 (LINEAR) LINEAR, 29 жовтня 2000 року
C/2007 F1 LONEOS, 19 березня 2007 року
C/2011 W3 (Лавджоя) Лавджой, 27 листопада 2011 року
C/2007 N3 Є Кванчі та Лін Чі-Шенг, Обсерваторія Люлінь, 11 липня 2007 року
C/2004 Q2 Макхольц, 27 серпня 2004 року
C/2008 Q1 (Matičič) Обсерваторія Чрний Врх (перша комета, відкрита в Словенії Станіславом Матічичем)
C/2006 P1 (McNaught) Роберт Макнот, 7 серпня 2006 року (максимальна яскравість −5m)
C/2009 R1 (Макнота) Роберт Макнот, 9 вересня 2009 року
C/1993 Y1 (1994 XI, 1993v) Роберт Макнот, Kenneth S. Russell 17 грудня 1993 року
C/1957 P1 (1957 V, 1957d) Мркос, 29 липня 1957 року
C/2001 Q4 (NEAT) NEAT, 24 серпня 2001 року
C/2011 L4 PANSTARRS Pan-STARRS, 6 червня 2011 року
C/2006 A1 Пойманські, 2 січня 2006 року
C/1962 C1 (1962 III, 1962c) Секі та Лайнс, 4 лютого 1962 року
C/2007 Q3 (Сайдинг Спрінг) Донна Бертон на Siding Spring Observatory, 25 серпня 2007 року
C/1927 X1 (1927 IX, 1927k) Скйєллеруп, 28 листопада 1927 року, and Maristany, 6 грудня 1927 року
C/1989 Y1 (1990 VI, 1989e1) Скоріченко та Джордж, 17 грудня 1989 року
C/1947 X1 (1947 XII, 1947n) 7 грудня 1947 року
C/2006 M4 (SWAN) Метсон та Матіаццо, 20 червня 2006 року
C/2000 W1 (Utsunomiya-Jones) Сього Утсуномія та Альберт Джонс, 18 листопада 2000 року
C/1975 V1 (1976 VI, 1975n) Вест, 10 серпня 1975 року
C/1970 K1 (1970 VI, 1970f) Вайт, 18 травень 1970, Ortiz, 21 травень 1970, and Bolelli, 22 травень 1970 року
C/1961 O1 (1961 V, 1961d, Drakesen, Portlock-Weinberg) Вілсон та Хаббард, 23 липня 1961 року
C/2009 F6 Йі Де ам та SOHO of Robert D. Matson, 26 березня 2009 року (максимальна видима магнітуда +8,5m)
C/1997 L1 Жу Чін (3 червня 1997 року) та Девід Белем (8 червня 1997 року)

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Cometary Designation System. Minor Planet Center. Архів оригіналу за 26 серпня 2013. Процитовано 26 грудня 2007. 
  2. Small Bodies: Profile. NASA/JPL Planetary Data System. Архів оригіналу за 26 серпня 2013. Процитовано 26 квітня 2009. 
  3. Gary Kronk, 1999, с. 22.

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]