Цей список належить до вибраних списків української Вікіпедії

Список ссавців Ісландії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ссавці Ісландії
Ісландія
Біорегіон
Біогеографічний екорегіон Голарктика
Екозона Палеарктика
Місцевість
Континент о. Ісландія
Акваторія Північна Атлантика
Країна Ісландія
Фауна вищого рангу
За географією фауна Атлантики
За систематикою ссавці
За екологією морська фауна, суходільна фауна
За біогеографією Фауна Землі
Період існування
Особливості
Ключові індикаторні види Alopex lagopus
Видовий обсяг 23
Чужорідні види Apodemus sylvaticus, Mus musculus, Neovison vison, Rattus norvegicus, Rangifer tarandus

Список ссавців Ісландії містить перелік із 23 видів ссавців, зареєстрованих на території Ісландії (Північна Атлантика) згідно з МСОП. Список не містить бродячих (як-от Balaena mysticetus, Erignathus barbatus, Pagophilus groenlandicus, Rattus rattus, Ursus maritimus) і свійських тварин.

Дика природа Ісландії багата птахами й морськими ссавцями, але єдиним наземним ссавцем, який жив у Ісландії перед тим, як прийшли люди, був песець. Морська течія Гольфстрім стабільно постачає теплу воду до узбережжя Ісландії, роблячи його теплішим, ніж це очікувалося б на цій широті. Прибережні води Ісландії відіграють ключову роль у багатстві фауни морських ссавців. Найпоширенішими морськими ссавцями є смугач малий (Balaenoptera acutorostrata) і Lagenorhynchus albirostris, але також можна часто побачити косатку (Orcinus orca)[1]. Кит сірий (Eschrichtius robustus) регіонально вимер на початку XVIII століття, найімовірніше, через надмірний китобійний промисел[2].

Враховуючи те, що майже 11 % поверхні Ісландії вкрито льодовиками й більш як 60 % — це лавові поля або пустелі, єдиним корінним наземним ссавцем Ісландії є песець. Інші ссавці були завезені людиною, свідомо чи ненавмисно[1]. Мишак європейський (Apodemus sylvaticus) майже напевно був завезений до Ісландії першими поселенцями в X й XI століттях[3], те саме стосується й миші хатньої (Mus musculus). Пацюк сірий (Rattus norvegicus), найвірогідніше, проник до Ісландії на торгових кораблях у XVIII столітті. Mus musculus і Rattus norvegicus мешкають лише в містах і приміських зонах, Apodemus sylvaticus поширений по всій країні — як поблизу людських поселень, так й у віддалених районах. З 1817 року Олень північний (Rangifer tarandus) поширений у багатьох частинах Ісландії. Вид захищений, але обмежений відстріл дозволений для контролю чисельності. Візон річковий (Neovison vison) був завезений у 1930-х роках на хутрові ферми, однак велика кількість тварин утекла. За 35 років вид поширився по всій країні, за винятком центрального нагір'я. Цей кровожерний хижак непокоїть птахів, що гніздяться. На Neovison vison полюють фермери, але чисельність цього виду залишається високою[4].

Природоохоронні статуси[ред. | ред. код]

Серед зазначених у таблиці видів, 3 мають міжнародний статус під загрозою зникнення, 2 є уразливими.

Для того, щоб позначити охоронний статус кожного виду за оцінками МСОП та Європейського Червоного списку (ЄЧС)[5], використовують такі теги:

RE Regionally Extinct На регіональному рівні вимер
EN Endangered Види під загрозою вимирання
VU Vulnerable Уразливі види
NT Near Threatened Види, близькі до загрозливого стану
LC Least Concern Найменший ризик
DD Data Deficient Даних недостатньо
NA Not Applicable Статус не застосовний

Список[ред. | ред. код]

Українська назва Латинська назва Автор таксона Статус МСОП Статус ЄЧС Ареал проживання Зображення
Ряд: Хижі (Carnivora)
Родина: Псові (Canidae)
Песець Vulpes lagopus Linnaeus, 1758 LC LC Розповсюджений по всій території острова, як у гірських, так і в прибережних районах[6].
Родина: Куницеві (Mustelidae)
Візон річковий Neovison vison Schreber, 1777 LC NA Розповсюджений по всьому острову, крім центрального нагір'я. Переважно селиться поблизу берега моря і біля прісних водойм (річок і озер)[4].
Родина: Тюленеві (Phocidae)
Хохлач Cystophora cristata Erxleben, 1777 VU NA Розмножується на дрейфувальних льодах, поза сезоном розмноження мешкає у шельфовій зоні Північної Атлантики. Звичайний у північних ісландських водах, особливо в зимовий період. За супутниковими мітками хохлач поширений у навколишніх водах аж до Північної Шотландії[7].
Тев'як Halichoerus grypus Fabricius, 1791 LC LC Трапляється по всьому узбережжю Ісландії, але рідше в холодних водах північно-східного і східного узбережжя[7].
Тюлень звичайний Phoca vitulina Linnaeus, 1758 LC LC Поширений навколо Ісландії, але в північній частині трапляється рідше. Прибережний, осілий вид[7].
Ряд: Cetartiodactyla
Родина: Смугачеві (Balaenopteridae)
Смугач малий Balaenoptera acutorostrata Lacépède, 1804 LC LC Має глобальне поширення, але частіше мешкає в холодних водах, часто відвідує прибережні води[8].
Смугач сейвал Balaenoptera borealis Lesson, 1828 EN EN Поширений, у першу чергу, в більш теплих водах на південь і захід від Ісландії. Зазвичай мігрує до більш теплих вод узимку[9].
Смугач блакитний Balaenoptera musculus Linnaeus, 1758 EN EN Трапляється поблизу берегів і в шельфовій зоні Ісландії, але найчастіше біля західної частини острова. Зазвичай мігрує до більш теплих вод узимку[9].
Смугач фінвал Balaenoptera physalus Linnaeus, 1758 EN NT Рідко трапляється поблизу берегів, але поширений навколо Ісландії на континентальному схилі шельфу, де глибина перевищує 400 м[10].
Горбатий кит Megaptera novaeangliae Borowski, 1781 LC LC Вид можна побачити навколо Ісландії — на шельфі й у прибережжі. Мігрує до більш теплих вод узимку, але деякі особини залишаються в ісландських водах у зимовий період[9].
Родина: Оленеві (Cervidae)
Олень північний Rangifer tarandus Linnaeus, 1758 LC LC Розповсюджений на всьому острові. На зиму тварини мігрують до низин і прибережних районів[4].
Родина: Дельфінові (Delphinidae)
Гринда звичайна Globicephala melas Traill, 1809 DD DD Можна знайти на шельфі навколо Ісландії, де вид найпоширеніший наприкінці літа. Викидання на берег цього ссавця не є рідкістю в Ісландії[11].
Атлантичний білобокий дельфін Lagenorhynchus acutus Gray, 1828 LC LC Майже ніколи не трапляється поблизу суші. Мешкає переважно в теплих водах на південь від Ісландії[11].
Біломордий дельфін Lagenorhynchus albirostris Gray, 1846 LC LC Поширений навколо Ісландії: на шельфі й у прибережжі, зрідка наближається до суші[11].
Косатка Orcinus orca Linnaeus, 1758 DD DD Поширений навколо Ісландії, проте, історично найпоширеніший біля східного узбережжя, де переслідує свою найулюбленішу здобич — оселедців[11].
Родина: Кит сірий (Eschrichtiidae)
Кит сірий Eschrichtius robustus Lilljeborg, 1861 LC RE Регіонально вимер на початку XVIII століття[2].
Родина: Фоценові (Phocoenidae)
Фоцена звичайна Phocoena phocoena Linnaeus, 1758 LC VU Досить поширений ув ісландських водах, прибережний мігрувальний вид, який часто спостерігають із берегів Ісландії. Фоцен зрідка можна побачити поблизу узбережжя взимку, але вони повертаються туди рано навесні[12].
Родина: Кашалотові (Physeteridae)
Кашалот Physeter macrocephalus Linnaeus, 1758 VU VU Найбільш поширений вище схилів континентального шельфу навколо Ісландії. Усі відомі кашалоти в ісландських водах самці; самиці рідко запливають до більш холодних вод[12].
Родина: Дзьоборилові (Ziphiidae)
Пляшконіс високочолий Hyperoodon ampullatus Forster, 1770 DD DD Цю глибоководну тварину рідко можна побачити поблизу суші. Трапляються навколо Ісландії, хоча найчастіше на континентальному шельфі зі сходу та заходу від суші. Викидання на берег цих ссавців — досить поширене явище[12].
Ременезуб атлантичний Mesoplodon bidens Sowerby, 1804 DD DD Вид пов'язаний з океаном, був виявлений лише на півдні країни[13].
Ряд: Гризуни (Rodentia)
Родина: Мишеві (Muridae)
Мишак європейський Apodemus sylvaticus Linnaeus, 1758 LC LC Розповсюджений на всій території острова, крім центрального нагір'я[14].
Миша хатня Mus musculus Linnaeus, 1758 LC LC Населяє урбанізовані зони[4].
Пацюк мандрівний Rattus norvegicus Berkenhout, 1769 LC NA Населяє урбанізовані зони[4].

Посилання[ред. | ред. код]

  1. а б Wildlife of Iceland. Архів оригіналу за 15 вересня 2015. Процитовано 14 листопада 2015. 
  2. а б The Centre for Environmental History and Policy. The North Atlantic gray whale (Eschrichtius robustus): An historical outline based on Icelandic, Danish-Icelandic, English and Swedish sources dating from ca 1000 AD to 1792. — Scotland : Universities of St Andrews and Sterling, 2000. — 53 с. — ISBN 14790-0263.
  3. Sven-Axel Bengtson, Anders Nilsson and Sten Rundgren. Population structure and dynamics of wood mouse Apodemus sylvaticus in Iceland // Ecography. — 2006. — Вип. 12. — № 4. — С. 351–368. — DOI:10.1111/j.1600-0587.1989.tb00910.x.
  4. а б в г д Jane Simmonds. Iceland. — Langenscheidt Publishing Group, 1999. — С. 137,138. — ISBN 0887291767.
  5. Temple H.J. and Terry A. (Compilers). The Status and Distribution of European Mammals. — 2007. — Вип. Luxembourg: Office for Official Publications of the European Communities. — С. 48pp.
  6. Arctic fox | Nordic Adventure Travel. Архів оригіналу за 30 вересня 2015. Процитовано 28 листопада 2015. 
  7. а б в Seals | Information centre of the Ministry of Fisheries and Agriculture. Архів оригіналу за 22 листопада 2015. Процитовано 28 листопада 2015. 
  8. Common minke whale | Information centre of the Ministry of Fisheries and Agriculture. Архів оригіналу за 22 листопада 2015. Процитовано 28 листопада 2015. 
  9. а б в Baleen whales | Information centre of the Ministry of Fisheries and Agriculture. Архів оригіналу за 22 листопада 2015. Процитовано 28 листопада 2015. 
  10. Fin whale | Information centre of the Ministry of Fisheries and Agriculture. Архів оригіналу за 22 листопада 2015. Процитовано 28 листопада 2015. 
  11. а б в г Dolphins | Information centre of the Ministry of Fisheries and Agriculture. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 14 листопада 2015. 
  12. а б в Toothed whales | Information centre of the Ministry of Fisheries and Agriculture. Архів оригіналу за 22 листопада 2015. Процитовано 28 листопада 2015. 
  13. CMS: Mesoplodon bidens, Sowerby's beaked whale. Архів оригіналу за 12 лютого 2006. Процитовано 28 листопада 2015. 
  14. Ester Rut Unnsteinsdóttir. The wood mouse Apodemus sylvaticus in Iceland: population dynamics and limiting factors at the northern edge of the species’ range. — Reykjavik, Iceland, 2014. Архівовано з джерела 5 березня 2016

Джерела[ред. | ред. код]