Стрембіцький Ігор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ігор Стрембіцький
Дата народження 1973(1973)
Місце народження село Парище
Громадянство Україна Україна
Професія Кінорежисер
Напрям артхаус
Нагороди Золота пальмова гілка Каннського кінофестивалю (2005)
IMDb ID 1918845

Ігор Стрембіцький (англ. Ihor Strembitskyy; * 1973, с. Парище, Надвірнянський район, Івано-Франківська область) — український кінорежисер, кінооператор, звукорежисер. Перший українець, який отримав Золоту пальмову гілку — найвищу нагороду Каннського кінофестивалю[1].

Біографія[ред. | ред. код]

1994 — закінчив Чернівецький індустріальний технікум.

1998–2003 — навчався в КНУТКіТ імені І.Карпенка-Карого на курсі режисури документального фільму (майстерня Сергія Буковського і Володимира Кукоренчука). Пізніше став Лауреатом премії імені Нормана Макларена Канадської національної спілки кінематографістів.

Учасник Кампусу талантів Берлінале 2005 року.

Стипендіат Gaude Polonia – стипендіальної програми Міністра культури і національної спадщини республіки Польща 2008 року. Нагороджений «Золотою медаллю» Академії мистецтв України «За значні творчі досягнення», премією «Зоряна мить» ІІ-го ступеня ювелірного дому «Лобортас», почесною грамотою Національної спілки театральних діячів України «За мистецькі досягнення», грамотою «Посол української культури» Міністерства закордонних справ України «За унікальне творче досягнення та внесок у справу популяризації української культури за кордоном».

«Подорожні»[ред. | ред. код]

Міжнародне визнання режисеру Ігорю Стрембіцькому та його дружині Наталі Конончук (сценаристу фільму) прийнесло представлення стрічки «Подорожні» на 58-му Каннському кінофестивалі 2005 року. Картина отримала Найвищу нагороду кінофестивалю — Золоту пальмову гілку Канн для короткометражних фільмів.

Інші нагороди фільму:

  • Найкращий документальний фільм Тіранського МКФ (Албанія);
  • Найкращий документальний фільм, найкращий звук і найкраща режисура на МКФ «Сесілі» (Грузія);
  • Ґран-прі за найкращий фільм національної конкурсної програми Українського МКФ «Контакт».

Загалом фільм "Подорожні" взяв участь у понад 60 міжнародних кінофестивалях.

«Shepherds»[ред. | ред. код]

«Shepherds» — це цикл з чотирьох документальних картин, тривалістю кожного до 15 хвилин, присвячених українським пастухам у Карпатах. Вигідна відмінність та водночас перегорода на шляху до глядача — формат. «Вівчарі» зняті у форматі 360 градусів, або ж VR. Мінімальний набір для перегляду нової роботи Стрембіцького — смартфон, VR-окуляри та навушники.[2]


Міжнародна прем'єра фільму "Shepherds" відбулась у 2017 році на Rendezvous Film Festival, де картина стала лауреатом у номінації "Найкращий фільм в віртуальній реальності".

Українська прем'єра фільму "Вівчарі"[3] (Shepherds) у форматі віртуальної реальності (VR) режисера Ігоря Стрембіцького відбулася на 47-му Київському міжнародному кінофестивалі "Молодість". [4]

"Sheperds" - заглиблення у природу людської ідентичності у безмежному середовищі Карпатських гір України. Фільм змушує нас думати про різноманітність життєвих історій та вибір, що робить кожен на своєму шляху." - продюсер Ігор Стрембіцький.

"Вівчарі" - це 4 документальні фільми у VR-форматі. Кінокартина розповідає про первісні обійми української природи та позачасовість у житті звичайних карпатських вівчарів. Глибокі та чутливі портрети людей, які наочно демонструють стародавні зв'язки людського світу з землею, їх повсякденну і напружену роботу.


Інші нагороди фільму:

  • Virgin Spring Cinefest (2018) - Переможець у номінації "Віртуальна реальність / 360 VR" - бронзова нагорода;
  • Barcelona Planet Film Festival (2018) - Переможець у номінації "Найкращий фільм в віртуальній реальності / 360 VR";
  • Short Movie Club Film Festival (2018) - Лауреат у номінації "Віртуальна реальність";
  • 61st CINE Golden Eagle (2018) - Фіналіст в категорії "Віртуальна реальність";
  • Rendezvous Film Festival (2017) - Лауреат у номінації "Найкращий фільм в віртуальній реальності";
  • 360 Film Festival 2017`s Film Selection - Лауреат в номінації "Найкращий документальний фільм".



Фільмографія[ред. | ред. код]

  • 2005 — "Подорожні"
  • 2006 — "Урок німецької"
  • 2017 — "Shepherds" (укр. "Вівчарі")

Сценарії[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Сайт Каннського кінофестивалю. Архів оригіналу за 17 березня 2014. Процитовано 4 жовтня 2009. 
  2. VR-кино и взгляд Бога от украинского победителя Каннского кинофестиваля. oKino.ua (рос.). Процитовано 19 квітня 2022. 
  3. Shepherds – заглиблення в природу людської ідентичності. www.rupor.info (англ.). Процитовано 19 квітня 2022. 
  4. На "Молодості" відбулася прем'єра фільму в форматі віртуальної реальності. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 19 квітня 2022. 

Посилання[ред. | ред. код]