Тарновський Григорій Степанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тарновський Григорій Степанович
Народився 1788
Помер 1853
Громадянство Російська імперія
Діяльність придворний, меценат

Тарно́вський Григо́рій Степа́нович (17881853) — малоросійський дворянин і меценат—донатор для митців, син П. А. Почеки-Тарновської від першого шлюбу, який у 1824 році успадкував садибу Качанівка після смерті матері.

Мав чин камер-юнкера імператорського двору. Більшу частину життя прожив у Санкт-Петербурзі. Серед його друзів були Т. Шевченко, В. Жуковський, К.Брюллов, С. Гулак-Артемовський, М. Глинка, В. Забіла.

Хоча Тарновський був людиною малоосвіченою, він був власником величезної бібліотеки й картинної галереї, був членом Імператорського товариства заохочення мистецтв. Григорій Тарновський був визначним меценатом, покровителем художника В. І. Штернберга. В 1842 році Тарас Шевченко подарував Тарновському одну з найкращих своїх картин — «Катерину».

Г. С. Тарновський у цілому завершив формування палацо-паркового ансамблю, кінцевий вигляд отримала садиба, сформувався парк.

Дружина — Ганна Дмитріївна Тарновська.

Посилання[ред. | ред. код]