Тейт Британія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тейт Британія
англ. Tate Britain
51°29′27″ пн. ш. 0°07′40″ зх. д. / 51.49106200002777456° пн. ш. 0.127789000028° зх. д. / 51.49106200002777456; -0.127789000028Координати: 51°29′27″ пн. ш. 0°07′40″ зх. д. / 51.49106200002777456° пн. ш. 0.127789000028° зх. д. / 51.49106200002777456; -0.127789000028
Тип художня галерея[3] і національний[4]
Статус спадщини реєстрова будівля II* ступеняd
Частина від Тейт
Країна  Велика Британія[4]
Розташування Велика Британія Велика Британія, Лондон
Адреса SW1P 4RG Millbank, London SW1P 4RG[5]
Архітектор Sidney R. J. Smithd[6]
Засновник Генрі Тейт[3]
Засновано 1897
Відкрито 1897
Відвідувачі 1 501 837 (2009)[1]
Директор Penelope Curtis[2]
Сайт tate.org.uk
Тейт Британія. Карта розташування: Велика Британія
Тейт Британія
Тейт Британія (Велика Британія)
Мапа

CMNS: Тейт Британія у Вікісховищі

Тейт Британія (Tate Britain), до 2000 року — Галерея Тейт (Tate Gallery) — художній музей у Лондоні, найбільше у світі зібрання британського мистецтва з 1500 року до наших днів. Музей було засновано промисловцем сером Генрі Тейтом. Нині частина групи музеїв Тейт.

Історія[ред. | ред. код]

Будівлю галереї біля мосту Воксхолл було споруджено за проєктом Сідні Сміта (англ. Sidney R. J. Smith). Музей відкрився 21 липня 1897 року. Музей був підпорядкований Раді опікунів Національної галереї. В основу колекції було покладено приватне зібрання Тейта.

Згідно з путівником галереї 1897 року, початок колекції сера Генрі Тейта поклали три картини, одна з яких — «Четвер» В. Д. Садлера. Спочатку в галереї експонувалися картини англійських художників, що народилися після 1790 року.

Крім колекції Тейта, на момент відкриття до фондів галереї увійшли картини з музею Південного Кенсінгтону, картини із зібрання Вернона, що раніше перебували в Національній галереї, а також вісімнадцять робіт Воттса, передані самим художником.

1899 року, коли на кошти Г. Тейта були прибудовані ще дев'ять залів, галерея стала найпросторішою в Лондоні. 1910 року були відкриті нові зали для творів Тернера. За заповітом художника всі його роботи були передані державі. До розширення галереї Тейта вони зберігалися в Лондонській Національній галереї.

1917 року почалося створення колекції творів сучасних іноземних художників та скульпторів. 1923 року текстильний фабрикант Семюел Курто зробив пожертву на користь галереї на суму 50 тис. фунтів для придбання полотен імпресіоністів та постімпресіоністів. 26 червня 1926 року відкрився відділ закордонного живопису в новому приміщенні, побудованому Дж. Дьювіном-молодшим.

1987 року відкрилася галерея Клор (Clore Gallery), в якій виставлена ​​найповніша колекція творів Дж. М. У. Тернера, яку він заповів державі. 1988 року відкрилася філія галереї в Ліверпулі.

У травні 2000 року в переобладнаному приміщенні колишньої електростанції Bankside Power Station на південному березі Темзи, навпроти собору св. Павла, відкрилася галерея сучасного мистецтва Тейт Модерн (архітектори Герцог і де Мерон). Після цього «материнську» галерею було перейменовано на «Тейт-Британія» (Tate Britain).

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також: Картини Галереї Тейт

Примітки[ред. | ред. код]

  1. VISITS MADE IN 2009 TO VISITOR ATTRACTIONS IN MEMBERSHIP WITH ALVA. Association of Leading Visitor Attractions. Процитовано 21 травня 2010. 
  2. Press Release: New Director of Tate Britain Appointed [Архівовано 6 березня 2012 у Wayback Machine.], Tate online, 11 November 2009.
  3. а б https://www.tate.org.uk/about-us/history-tate
  4. а б https://vocaleyes.co.uk/research/heritage-access-2022/benchmark/
  5. Mapping Museums — 2016.
  6. https://www.tate.org.uk/about-us/history-tate/history-tate-britain

Література[ред. | ред. код]

  • Кудрявцев Б. У. Художні музеї Лондона: Галерея Тейт. Галерея Інституту Курто. Зібрання Воллеса. картинна галерея Далідж-Коледжу та Галерея Кенвуд-Хауса / Рецензент І. А. Кузнецова; Художник серії Н. І. Васильєв. — М. : Мистецтво, 1994. — 224 с. — (Міста та музеї світу) — 25 000 прим. — ISBN 5-210-02545-4. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]