Тувинська Народна Республіка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Тьʙа Arat Respuʙlik
Тувинська Народна Республіка
Сателіт Радянського Союзу
1921 – 1944 Тувинська Автономна Область
Прапор Герб
Прапор Герб
Гімн
Tooruktug Dolgay Tangdym[1]
Танну-Тува: історичні кордони на карті
Танну-Тува: історичні кордони на карті
Синя лінія - ранні кордони ТНР. Червона лінія - межа Тувинської автономної області.
Столиця Кизил
Мови тувинська мова
російська
монгольська
Релігії Тибетський буддизм
Шаманізм
Старообрядництво
Православ'я
Форма правління марксистська однопартійна соціалістична республіка
Президент Хертек Анчимаа-Тока (Голова держави)
Салчак Тока (Голова уряду)
Історичний період Інтербелум
 - засновано 14 серпня 1921
 - анексія 11 жовтня 1944
Площа
 - 1944 170 500 км2
Населення
 - 1944 95 400 осіб
     Густота 0,6 осіб/км² 
Валюта Тувинська акша
Попередник
Наступник
Урянхайський край
Російська окупація
Китайська окупація
Тувинська Автономна Область
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Тувинська Народна Республіка
ТНР на карті розпаду Російської імперії

Тувинська Народна Республіка (Народна Республіка Танну Тува, тув. Тьʙа Arat Respuʙlik, Тыва Арат Республик, Tyva Arat Respublik; 1921—1944) — колишня держава, на терені колишнього тувинського протекторату Російської імперії (у складі імперії Цін до її розпаду в 1911), також відома як Урянхайський край. Терен Тувинської Народної Республіки наразі офіційно Республіка Тива в складі Російської Федерації.

У 1911 Зовнішня Монголія, частиною якої була тоді Тува, оголосила про відділення від Китаю. У січні 1912 тувинські князі, за підтримки з Росії, проголосили незалежність країни. 17 квітня 1914 Тува отримала статус протекторату Російської імперії під назвою Урянхайський край.

Після початку Жовтневого перевороту в 1917, Тува стала ареною боротьби між білими і червоними. У січні 1920 край було окуповано військами більшовиків. 14 серпня 1921 проголошено створення незалежної держави Танну-Тува, залежної від Радянської Росії. Столицею стало місто Кизил.

Радянський Союз та Монголія були єдиними країнами, які офіційно визнали її під час її існування, у 1924 та 1926 відповідно[2][3]. У тому ж році назва була змінена на «Тувинська Народна Республіка». Крім Радянського Союзу та Монголії, жодна країна у світі не визнала існування Туви як незалежної держави, більшість країн світу у той час розглядали її як радянську окуповану частину Китаю.

Першим лідером країни був лама Дондуков Куулар. Він намагався обмежити вплив СРСР у Туві. Проголосив буддизм державною релігією.

Ситуацію змінила політика Сталіна. У 1929 Куулар був заарештований і страчений через три роки. Сталін призначив до влади в республіці «надзвичайного комісара», в особі Салчак Тока, який розпочав колективізацію сільського господарства і спробував ліквідувати буддизм і шаманізм (у 1929 році налічувалося 25 буддійських монастирів і близько 4000 ченців і шаманів, в 1931 році, тільки один монастир, де було 15 ченців і сім шаманів).

Цікавим є факт, що Тува — перша у світі держава, яка підтримала СРСР у війні проти німців під час Другої світової війни, випередивши при цьому Велику Британію всього на півдня. За роки війни країна надала СРСР значну матеріальну допомогу, окрім цього в лавах РСЧА служили тувинські війська (Докладніше у статті Тува у Другій світовій війні).

11 жовтня 1944 країна була анексована СРСР і включена до його складу як Тувинська Автономна Область.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Minahan, James (2009). The Complete Guide to National Symbols and Emblems. ABC-CLIO. с. 193. ISBN 0313344973. Архів оригіналу за 19 серпня 2020. Процитовано 23 лютого 2020. 
  2. Dallin, David J. (1948). Soviet Russia and the Far East. Yale University Press. с. 87. 
  3. Paine, S.C.M. (1996). Imperial Rivals: China, Russia, and Their Disputed Frontier. M.E. Sharpe. с. 329. 

Посилання[ред. | ред. код]