Тішура Володимир Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тішура Володимир Іванович
Народився 15 грудня 1959(1959-12-15)
Siverskaya stationd, Сіверський, Гатчинський район, Ленінградська область, РРФСР, СРСР
Помер 10 травня 1986(1986-05-10) (26 років)
Поховання Митинський цвинтар
Громадянство СРСР СРСР
Діяльність Ліквідатори наслідків аварії на Чорнобильській АЕС
Військове звання сержант
Нагороди
Герой України
Хрест «За мужність»
Хрест «За мужність»
Орден Червоного Прапора

Тішура Володимир Іванович (15 грудня 1959, станція Сєвєрна Гатчинського району Ленінградської області, Росія — 10 травня 1986, Москва — ліквідатор аварії на Чорнобильській АЕС, старший пожежник 6-ї самостійної воєнізованої пожежної частини з охорони міста Прип'ять. Герой України.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 15 грудня 1959 року на станції Сівєрська Гатчинського району Ленінградської області, Росії. Закінчив середню школу. Працював вантажником, слюсарем, потім — старшим пожежником 6-ї самостійної воєнізованої пожежної частини (СВПЧ-6) з охорони міста Прип'ять.

26 квітня 1986 року, прибувши на місце аварії після вибуху четвертого реактора Чорнобильської АЕС у складі чергового караулу, сержант В. І. Тішура приступив до гасіння пожежі. В умовах радіації героїчно виконував бойове завдання. Коли прибули додаткові пожежні сили і засоби, у тяжкому стані був виведений із бойової обслуги і госпіталізований. Лікувався в спеціальній клініці Москви, однак доза опромінення була надто високою.

Помер 10 травня 1986 року. Похований у Москві на Митінському кладовищі.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Погруддя Володимира Тішури, Меморіальний комплекс жертв Чорнобильської катастрофи в Києві, 29.06.2019

Згадується у документальному фільмі «Чорнобиль: Два кольори часу» (Укртелефільм, 1986-88).

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Попередник: Герой Україникавалер ордена «Золота Зірка»
№ 18
21 квітня 2006
Наступник:
Титенок Микола Іванович Василишин Михайло Іванович