Чемпіонат світу з кросу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чемпіонат світу з кросу
World Athletics Cross Country Championships
Загальна інформація
Статус активний
Тривалість 1-2 дні
Регулярність раз на два роки
Засновано 1973
Вебсайт посилання
CMNS: Чемпіонат у Вікісховищі

Чемпіонат світу з кросу (англ. World Athletics Cross Country Championships) — світова першість з бігу пересіченою місцевістю, яка є найпрестижнішим змаганням з кросового бігу в світі.

Історія[ред. | ред. код]

Попередником чемпіонату світу з кросу був Крос Націй (англ. International Cross Country Championships), яке проводилось щорічно упродовж 1898—1972 (з перервами в окремі роки) Міжнародною спілкою з кросового бігу[en] (англ. International Cross Country Union). 1971 року Конгресом Міжнародної спілки з кросового бігу було прийнято рішення про передачу змагань під егіду ІААФ, яка проводила їх вже як «чемпіонат світу з кросу» щорічно до 2011, а після 2011 — раз на два роки.

Починаючи з 1973, до програми чемпіонату входили три особисто-командні види змагань — серед чоловіків і жінок, а також серед юніорів. Починаючи з 1989, до них приєдналися юніорки. Важлива зміна в регламенті проведення чемпіонату світу з кросу відбулася 1997 року: вперше кросмени, які увійшли до шісток найкращих серед чоловіків і жінок, отримали призові гроші — від 40 000 доларів США за перше місце до 5000 — за шосте. У 2001 році призові суми від ІААФ були дещо зменшені.

Ще одна зміна у програмі чемпіонатів світу сталася 1998 року — і у чоловіків, і у жінок з'явилася друга дистанція — коротка. Втім, у кросі, на відміну від стадіону, довжина дистанції — поняття відносне. Протягом 25 років чоловіки змагалися на дистанції, що дорівнює 12 км, частіше трохи довше, рідше коротше, а от у жінок «розкид» довжини дистанції був дуже суттєвим — від 3,9 до 6,6 км. Поява другої дистанції зробила програму змагань різноманітнішою. Чоловіки стали змагатися на дистанціях 4 та 12 км, а жінки — 4 та 8 км, у юніорів (змагання проводяться з 1973) дистанція одна — 8 км, у юніорок (з 1989) — 6 км. Природно, ці цифри округлені, тому що на пересіченій місцевості трасу точно виміряти вкрай складно. Нарешті, у 2007 році в ІААФ вирішили повернутися до колишньої програми, в якій залишилося по одній кросовій дистанції у чоловіків та жінок[1].

2017 року були також визначені перші в історії чемпіони світу в змішаному естафетному бігу, де у складі кожної команди брали участь по двоє чоловіків та жінок[2].

Формат[ред. | ред. код]

У змаганнях беруть участь легкоатлети, які представляють національні федерації, що входять до Світової легкої атлетики.

Програма чемпіонату включає 6 забігів, по одному для спортсменів однієї статі кожної вікової категорії (дорослі та юніори), та змішану естафету. Від однієї країни в кожному забігу можуть вийти на старт до 6 спортсменів. Крім розіграшу індивідуальних нагород, розігрується командна першість для чоловіків та жінок в межах кожної вікової категорії. Загалом, на чемпіонаті світу з кросу вручається 9 комплектів нагород.

Місце кожної країни у командному заліку визначається сумою місць, які посіли перші чотири спортсмени цієї країни. У разі рівності сум місць у двох або більше команд, у загальному заліку вище розташовується та команда, атлет якої посів перше або найближче до першого місце у особистому заліку. Всі атлети країни, яка посіла 1-3 місця в межах командної першості, за умови фінішування на дистанції отримують «командні» медалі. Така практика вручення «командних» нагород існує з 2008. До 2008 медалями в командному заліку нагороджувались також і ті спортсмени, які не дістались фінішу.

Зазвичай траси змагань прокладаються як кругові у парках, приміських рекреаційних зонах тощо. Довжина кола зазвичай становить біля 2 км. Дистанції є різними для кожної вікової категорії та їх довжина залежить від рельєфу місцевості, де розташовані траси. Загальноприйнятою є орієнтовна довжина дистанції 10 км для спортсменів та спортсменок дорослої вікової категорії, 8 км — для юніорів та 6 км — для юніорок[3].

Чемпіонати[ред. | ред. код]

Рік Місто-господар Дата
1973 Бельгія Варегем 17 березня
1974 Італія Монца 16 березня
1975 Марокко Рабат 16 березня
1976 Велика Британія Чепстоу 28 лютого
1977 ФРН Дюссельдорф 20 березня
1978 Велика Британія Глазго 25 березня
1979 Ірландія Лімерик 25 березня
1980 Франція Париж 9 березня
1981 Іспанія Мадрид 28 березня
1982 Італія Рим 21 березня
1983 Велика Британія Гейтсхед 20 березня
1984 США Нью-Йорк 25 березня
1985 Португалія Лісабон 24 березня
1986 Швейцарія Невшатель 23 березня
1987 Польща Варшава 22 березня
1988 Нова Зеландія Окленд 26 березня
1989 Норвегія Ставангер 19 березня
1990 Франція Екс-ле-Бен 25 березня
1991 Бельгія Антверпен 24 березня
1992 США Бостон 21 березня
1993 Іспанія Аморебієта 23 березня
1994 Угорщина Будапешт 26 березня
1995 Велика Британія Дарем 25 березня
1996 ПАР Кейптаун 23 березня
1997 Італія Турин 23 березня
1998 Марокко Марракеш 21-22 березня
1999 Велика Британія Белфаст 27-28 березня
2000 Португалія Віламура[pt] 18-19 березня
2001 Бельгія Остенде 24-25 березня
2002 Ірландія Дублін 23-24 березня
2003 Швейцарія Лозанна 29-30 березня
2004 Бельгія Брюссель 20-21 березня
2005 Франція Сен-Гальм'є 19-20 березня
2006 Японія Фукуока 1-2 квітня
2007 Кенія Момбаса 24 березня
2008 Велика Британія Единбург 30 березня
2009 Йорданія Амман 28 березня
2010 Польща Бидгощ 28 березня
2011 Іспанія Пунта-Умбрія 20 березня
2013 Польща Бидгощ 24 березня
2015 КНР Гуйян 28 березня
2017 Уганда Кампала 26 березня
2019 Данія Орхус 30 березня
2023 Австралія Батерст 18 лютого
2024 Сербія Белград 30 березня
2026 США Таллахассі

Медалісти[ред. | ред. код]

Рекордсменом за кількістю здобутих на чемпіонатах медалей (27) серед чоловіків є ефіоп Кененіса Бекеле, який упродовж 1999—2008 виборов у межах особистої та командної першостей 16 золотих, 9 срібних та дві бронзові нагороди. У жінок мультимедальний рекорд належить також представниці Ефіопії Веркнеш Кідане, в активі якої 21 нагорода різного гатунку, зароблені упродовж 1997—2010.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Легкая атлетика: Энциклопедия. Том 2, 2013, с. 682.
  2. IAAF introduce new race in Kampala event. www.newvision.co.ug. Архів оригіналу за 26 грудня 2022. Процитовано 26 грудня 2022. 
  3. World Athletics Book of Rules - Book C: Competition - C1.2: World Athletics Series Regulations. Світова легка атлетика. Архів оригіналу за 26 грудня 2022. Процитовано 26 грудня 2022. 

Джерела[ред. | ред. код]