Шаповал Сергій Борисович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сергій Борисович Шаповал
Народився 5 червня 1969(1969-06-05)
Київ, Українська РСР, СРСР
Помер 18 лютого 2014(2014-02-18) (44 роки)
Київ, Україна
·Загинув на вул. Грушевського внаслідок 2 вогнепальних поранень в живіт та серце.
Поховання Лісове кладовище
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Місце проживання Київ, Україна Україна
Відомий завдяки активіст Євромайдану
Нагороди Герой України
Медаль «За жертовність і любов до України»
Медаль «За жертовність і любов до України»

Сергій Борисович Шаповал (5 червня 1969, Київ, УРСР — 18 лютого 2014, Київ, Україна) — активний учасник Євромайдану. Герой України.

Біографія[ред. | ред. код]

Мешкав у Києві на Солом'янці (до 1974 року) та Оболоні. Закінчив середню загальноосвітню школу № 90 (вулиця Лаврська № 2), що на Печерську в Києві.

Після закінчення школи поступив у професійно-технічне училище від авіазаводу Антонова, за фахом «слюсар-ремонтник».

Проходив строкову службу в Радянській армії у Нагорному Карабасі, прикордонні війська. Там отримав поранення.

Заочно закінчив юридичний факультет Академії праці та соціальних відносин за фахом юрист. Багато років працював у службі охорони у корпорації «Золоті ворота».

Закінчив курси кінологів.

На Майдані[ред. | ред. код]

Відразу після побиття 30 листопада 2013 року «Беркутом» мирних активістів звільнився з роботи та приїхав на Майдан Незалежності у Києві. Став активним учасником Революції гідності. Записався до 21-ї сотні Самооборони Майдану. На Майдані був з друзями та однодумцями.

Наприкінці січня 2014 року отримав перше поранення, тоді його врятував бронежилет, який був одягнений під курткою.

Під час мирної ходи майданівців до Верховної ради був у передніх колонах серед тих, у кого влучили перші постріли силовиків. 18 лютого 2014 року отримав смертельне поранення на вулиці Грушевського біля Будинку офіцерів.

Місце поховання[ред. | ред. код]

Похований у Києві на Лісовому кладовищі — дільниця № 43, ряд 13, місце 24[1].

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

Меморіальні дошки[ред. | ред. код]

  • 23 травня 2014 року у Києві на фасаді будівлі школи, де навчався Сергій Шаповал, йому було відкрито меморіальну дошку[2].
  • 23 серпня 2015 року у Києві на фасаді будинку № 32-а (третій під'їзд) на вулиці маршала Малиновського, де жив Сергій, йому було відкрито ще одну меморіальну дошку[3].

В літературі[ред. | ред. код]

Київська поетеса Ірина Рассвєтная присвятила Сергію Шаповалу вірш[4].

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Шаповал Сергій Борисович (05.06.1969 – 18.02.2014). Архів оригіналу за 08.12.2015. Процитовано 04.12.2015. 
  2. У Києві відкрили меморіальні дошки героям "Небесної сотні". 
  3. Відкриття меморіальної дошки Герою "Небесної сотні" С.Шаповалу. Архів оригіналу за 1 квітня 2016. Процитовано 4 грудня 2015. 
  4. Шаповал Сергій. Крок у безсмертя. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 4 грудня 2015. 
  5. Указ Президента України від 21 листопада 2014 року № 890/2014 «Про присвоєння звання Герой України»
  6. Патріарх Філарет нагородив почесними медалями родичів героїв Небесної сотні [Архівовано 6 липня 2015 у Archive.is] // ТСН, 5 липня 2015

Посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]