Юліанський календар
| Календарі |
|---|
 Відновлення юліанського календаря Білою армією Денікіна влітку 1919 року в Харкові |
|
Сучасні
|
|
Спеціалізовані
|
|
Історичні
|
 Категорія • Портал •  Список[en] |
Юліанський або юліянський календар запроваджений з 1 січня 45 р. до н. е. Юлієм Цезарем наприкінці 46 р. до н. е. За юліанським календарем тривалість року складає 365¼ діб, де чверть доби враховується високосним роком кожен четвертий рік.
На зміну юліанському календарю у 1582 році було запроваджено астрономічно більш точний григоріанський календар.
В Україні відлік діб за юліанським календарем називається календарем за старим стилем, а на григоріанський календар Українська Народна Республіка перейшла в 1918 році.
Юліанський календар використовується сімома з шістнадцяти автокефальних Східних православних церков, частиною Греко-католицьких церков, а також анабаптистами.[1]
Історія[ред. | ред. код]
Свого часу Гай Юлій Цезар із цього приводу пожартував: «Римляни завжди перемагають, але ніколи не знають, коли це трапилося». Спираючись на поради грецького астронома Созігена (Sosigenes) та щоб домогтися того, аби певні астрономічні події на зразок весняного та осіннього рівнодення відбувалися щороку в певний цілком визначений день, Цезар узгодив тривалість року із сонячним календарем, тобто встановив, що рік триває 365 із чвертю доби (365.25). Четвертинки діб враховувалися так: кожного четвертого року до календаря додавалася ще одна доба, і тривалість місяця лютого ставала не 29, а 30 діб.
Ім'я Цезаря вшановано в латинській назві сьомого місяця (тодішнього п'ятого) — Julius. Пізніше, Октавіан Август виправив конструкцію високосного року, і восьмий місяць на його честь названо Augustus. А щоб не осоромитися перед імператором-попередником, місяць серпень Augustus також отримав 31-й день, який взяли з кінця року — 29/30 лютого. Таким чином лютий вкоротився й став тривати 28 днів звичайного року й 29 високосного. У 325 році Перший Нікейський собор затвердив цей календар як обов'язковий для всіх християнських країн[2].
Але юліанський рік тривалістю в 365 днів і 6 годин довший за астрономічний сонячний рік (365.2422 днів, або 365 днів, 5 годин, 48 хвилин і 46 секунд) на 11 хвилин 14 секунд. Різниця становить близько 0.0078 дня за рік або близько одного дня за 128 років. За півтора тисячоліття календар знову відставав на десять днів. Що й стало причиною введення в 1582 році Григоріанського календаря.
В Україні[ред. | ред. код]
В Україні юліанський календар з'явився разом із Хрещенням Русі князем Володимиром (988 р.). Інакше і бути не могло. Князь Володимир вирішив прийняти християнство зі Сходу, у візантійському обряді. В цей час у Візантії запровадили новий-старий календар -Візантійський календар (календар Східної Римської імперії, що був офіційно затверджений імператором Василем II в 988 році та використовувався аж до падіння імперії в 1453 році). Він збігався з Юліанським календарем, відрізняючись лише назвами місяців, переведеними з латині на грецьку мову.[3].
В Україні та за часів Російської імперії користувалися юліанським календарем, введеним Петром І лише 1700 р. замість 7208 р. від створення світу.[4] На теренах України у складі Речі Посполитої з 1582 р. у документах застосовували григоріанський календар до її приєднання до Московського царства у XVII ст., крім Волині, Галичини та Правобережжя. Перехід на григоріанський календар було запроваджено в Українській Народній Республіці з 16 лютого 1918 року — цей день стали вважати 1 березня 1918 року.[5][6]
У християнстві[ред. | ред. код]
Східне православ'я[ред. | ред. код]
Наразі юліанський календар використовують деякі помісні східні православні церкви: Єрусалимський патріархат, Російська, Сербська, Грузинська, Польська (повернулася 15 червня 2014 року[7]) православні церкви, Православна церква України та Охридська архиєпископія. Також юліанський календар використовують численні неканонічні юрисдикції, наприклад грецькі старокалендарники та інші що не прийняли переходу на новоюліанський календар в Церкві Греції та інших церквах у 1920-ті роки.
Крім того, його дотримуються деякі монастирі та парафії та в інших країнах Європи, а також в Америці, монастирі та інші установи Атоса (Вселенський патріархат Константинополя), окремі єпархії Румунської православної церкви (Бессарабська митрополія та українське вікаріатство[8]).
При цьому скрізь, крім Православної церкви Фінляндії, дата Великодня обчислюється, як і раніше, за Олександрійською пасхалією та юліанським календарем.[9].
Етіопська православна церква Тевахедо (36 млн. вірян), Етіопська католицька церква (71 тис. вірян), Еритрейська православна церква Тевахедо(понад 3 млн. вірян) та Еритрейська католицька церква (168 тис. вірян) використовують етіопський календар, а Коптська православна церква Александрії (приблизно 10 мільйонів членів у всьому світі) коптський календар. Це понад 52 млн. осіб. Варто зауважити, що етіопський і коптський календарі співпадають з юліанським. [10]
Католицтво[ред. | ред. код]
Юліанський календар використовують помісні Русинська греко-католицька церква, Російська греко-католицька церква, що належать до двадцяти трьох Східних католицьких церков[3]. До 1 вересня 2023 Юліанський календар використовуватиме Українська греко-католицька церква[11] (парафії української діаспори УГКЦ і раніше використовували Григоріанський календар). Крім того, його дотримуються деякі парафії українського вікаріату Румунської греко-католицької церкви.
Різниця між юліанським та григоріанським календарями[ред. | ред. код]
- XVI століття +10 днів
- XVII століття +10 днів
- XVIII століття +11 днів
- XIX століття +12 днів
- XX століття +13 днів
- XXI століття +13 днів
- XXII століття +14 днів…
Якщо додатково «продовжити» григоріанський календар в часі назад (раніше 15 жовтня 1582), то отримаємо таку таблицю відповідності періодів двох календарів:[12]
| Різниця, днів | Період (за юліанським календарем) | Період (за григоріанським календарем) |
|---|---|---|
| -2 | 1 березня 4 — 29 лютого 100 | 28 лютого 4 — 27 лютого 100 |
| -1 | 1 березня 100 — 29 лютого 200 | 28 лютого 100 — 28 лютого 200 |
| 0 | 1 березня 200 — 28 лютого 300 | 1 березня 200 — 28 лютого 300 |
| 1 | 29 лютого 300 — 28 лютого 500 | 1 березня 300 — 1 березня 500 |
| 2 | 29 лютого 500 — 28 лютого 600 | 2 березня 500 — 2 березня 600 |
| 3 | 29 лютого 600 — 28 лютого 700 | 3 березня 600 — 3 березня 700 |
| 4 | 29 лютого 700 — 28 лютого 900 | 4 березня 700 — 4 березня 900 |
| 5 | 29 лютого 900 — 28 лютого 1000 | 5 березня 900 — 5 березня 1000 |
| 6 | 29 лютого 1000 — 28 лютого 1100 | 6 березня 1000 — 6 березня 1100 |
| 7 | 29 лютого 1100 — 28 лютого 1300 | 7 березня 1100 — 7 березня 1300 |
| 8 | 29 лютого 1300 — 28 лютого 1400 | 8 березня 1300 — 8 березня 1400 |
| 9 | 29 лютого 1400 — 28 лютого 1500 | 9 березня 1400 — 9 березня 1500 |
| 10 | 29 лютого 1500 — 28 лютого 1700 | 10 березня 1500 — 10 березня 1700 |
| 11 | 29 лютого 1700 — 28 лютого 1800 | 11 березня 1700 — 11 березня 1800 |
| 12 | 29 лютого 1800 — 28 лютого 1900 | 12 березня 1800 — 12 березня 1900 |
| 13 | 29 лютого 1900 — 28 лютого 2100 | 13 березня 1900 — 13 березня 2100 |
| 14 | 29 лютого 2100 — 28 лютого 2200 | 12 березня 2100 — 12 березня 2200 |
Оскільки невідомо чи був 4 р.н. е. за юліанським календарем високосним (у зв'язку з неправильним визначенням римськими жерцями перших після 45 до.н. е. високосних років календаря і календарними реформами Августа, що були покликані виправити це), неможливо встановити точну відповідність між календарями в період до 27 лютого 4 р.н.е. Якщо 4 р.н. е. був високосним, то 27 лютого за григоріанським календарем відповідає 29 лютого за юліанським (і матимемо все ті ж -2 дні різниці), а якщо звичайним (найбільш ймовірно) — то 28 лютого за юліанським календарем (-1 день різниці). У першому випадку 1 січня 1 р.н. е. за юліанським календарем припадає на суботу, а в другому — на неділю.
Місяці[ред. | ред. код]
| Українська назва | Римська назва | Примітки |
|---|---|---|
| Січень | Януаріус | Названий в честь дволикого бога Януса |
| Лютий | Фебруаріус | Місяць очищення |
| Березень | Мартіус | Названий в честь бога війни Марса (перший місяць року) |
| Квітень | Апріліс | Ймовірно, отримав назву від слова «апрікус» — «той, що зігрівається сонцем» |
| Травень | Майус | Названий в честь богині Майї |
| Червень | Юніус | Названий в честь богині Юнони |
| Липень | Юліус (Квінтіліс) | Названий в честь імператора Юлія Цезаря (початково «п'ятий») |
| Серпень | Аугустус (Секстіліс) | Названий в честь імператора Октавіана Августа (початково «шостий») |
| Вересень | Септембер | З латинської перекладається як «сьомий» |
| Жовтень | Октобер | З латинської перекладається як «восьмий» |
| Листопад | Новембер | З латинської перекладається як «дев'ятий» |
| Грудень | Децембер | З латинської перекладається як «десятий»[2] |
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Why do Amish celebrate «Old» Christmas? / Dutchman News. Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 18 червня 2019.
- ↑ а б Леонтьева Г. А., Шорин П. А., Кобрин В. Б. Вспомогательные исторические дисциплины: Учеб. для студ. высш. учеб. заведений / Под ред. Г. А. Леонтьевой. — М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2003. — С. 284—285: ил. ISBN 5-691-00495-6
- ↑ а б Байцар Андрій.НОВИЙ РІК. ЮЛІАНСЬКИЙ КАЛЕНДАР. Літочислення «від створення світу» (за Біблією) і «від Різдва Христового» https://baitsar.blogspot.com/2022/01/blog-post_2.html
- ↑ Для християн 2022-й, а для слов’ян ще й 7530 від Створення Миру, Клуб органічного землеробства, 26 червня 2022
- ↑ Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — К., 1995 . — С. 261 .
- ↑ А завтра була весна. Архів оригіналу за 5 листопада 2017. Процитовано 15 листопада 2017.
- ↑ Православные Польши вернулись к юлианскому календарю [Архівовано 2015-03-30 у Wayback Machine.] // Фома : журнал. — 5 февраля 2015 года.
- ↑ Mitropolia Banatului (рум.). Secretariatul de Stat pentru Culte. Архів оригіналу за 26 серпня 2017. Процитовано 26 серпня 2017.
- ↑ СОЛНЦЕ, ЛУНА, ДРЕВНИЕ ПРАЗДНИКИ И НОВОМОДНЫЕ ТЕОРИИ. fatus.chat.ru. Процитовано 25 грудня 2019.
- ↑ Байцар Андрій. До дискусії про календарі (фото старих календарів різних років видання) https://baitsar.blogspot.com/2017/12/normal-0-false-false-false-ru-x-none-x_25.html
- ↑ Греко-католицька церква перейде на новий календар і Різдво 25 грудня. Коли і як це буде
- ↑ Nautical almanac offices of the United Kingdom and the United States. Explanatory Supplement to the Astronomical Ephemeris and The American Ephemeris and Nautical Almanac. 1961 page 417. [Архівовано 10 червня 2014 у Wayback Machine.](англ.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Старий стиль [Архівовано 13 квітня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — ISBN 966-7492-05-2.
- Julian calendar (CHRONOLOGY) [Архівовано 5 липня 2019 у Wayback Machine.] / «Encyclopaedia Britannica» (англ.)
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
