Безім'яне
| селище Безім'яне | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Донецька область |
| Район | Краматорський район |
| Тер. громада | Костянтинівська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA14120070200052491 
|
| Основні дані | |
| Засновано | 1878 (147 років) |
| Населення | 9 |
| Поштовий індекс | 85167 |
| Телефонний код | +380 6272 |
| Географічні координати | 48°35′43″ пн. ш. 37°40′51″ сх. д.H G O |
| Висота над рівнем моря | 211 м
|
| Відстань | |
| Найближча залізнична станція: | Віролюбівка |
| Селищна влада | |
| Адреса | 85131, Донецька область, Краматорський район, с. Віролюбівка, вул. Шкільна, 60б |
| Голова селищної ради | Пономарьов Леонід Васильович |
| Карта | |
.svg?lang=uk)  Безім'яне | |
 Безім'яне | |
| |
Безі́м'яне — селище Костянтинівської міської громади Краматорського району Донецької області, України.
Відстань до центру громади становить близько 11 км і проходить автошляхом місцевого значення.
Історія селища починається з відкриття залізничної станції Віролюбівка.
Скасування кріпацтва дало поштовх розвитку капіталістичних відносин, зокрема — кам'яновугільній та антрацитовій промисловості. Проте, гужовий чумацький транспорт був відносно дорогим і малопродуктивним, і тому суттєво обмежував виробничу потужність та географію ринків збуту кам'яновугільних копалень. Продуктивність залізниць була на порядок вища за гужовий транспорт.
Велику роль у розвитку гірничо-металургійного комплексу Донеччини відіграла Донецька (Кам'яновугільна) залізниця. Ще 1870 року Донецька залізниця внесена до мережі залізничних ліній, проте рішення про будівництво дороги Міністерство шляхів сполучення не приймало до 1875 року. Є дані про те, що деякі ділянки дороги почали будуватися ще від 1873 року.
У грудні 1878 року відбулося урочисте відкриття Донецької Кам'яновугільної залізниці, її загальна довжина становила 389 верст (близько 415,5 км).
Ділянка Дебальцеве — Краматорськ обслуговувала старі шахти та соляні копальні. Серед відкритих роздільних пунктів ділянка була й Віролюбівка.[1]
15 лютого 1919 року станція згадується у звіті командира 2-ї бригади 3-ї дивізії Донецької групи військ:
“Завдяки тому, що правий фланг 12 полку був біля станції Віролюбівка, а лівий керований фланг 12 полку був у станції Сіль, утворився прорив фронту...”
В результаті цієї атаки війська радянської армії були вибиті зі станції Віролюбівка. І навіть із підкріпленням їм не вдалося зупинити противника. У звіті не зазначено ким саме була зайнята станція, а противник згадується лише раз як “білогвардійські банди”.[2]
Згідно статистичних даних від 1926 року залізнична станція Віролюбівка підпорядковувалась Віролюбівській сільській раді Костянтинівського району. Населення пристанційного селище складало 21 особу (10 чоловіків та 11 жінок). За національністю їх розподіляли як 12 українців, 6 росіян та 3 німців.[3]
За переписом 1936 року станція Віролюбівка підпорядковується Віролюбівській сільській раді.[4]
30 травня 1958 року рішенням обласного виконкому за селищем залізничної станції Віролюбівка була закріплена нова назва — Безім’яне.[5]
Нині станція Віролюбівка закріплена за Ділянкою Краматорськ — Ступки, але від 1998 року виведена з експлуатації. Раніше зі станції здійснювалось пасажирське сполучення.[6]
Селищем проходить автошлях районного значення С050802 (Безім'яне — Клинове — Віролюбівка). Також розташований зупинний пункт Віролюбівка.
За даними перепису 2001 року населення селища становило 9 осіб, із них 77,78 % зазначили рідною мову українську та 22,22 % — російську.[7]
В селищі тільки одна вулиця Залізнична.[8]
- ↑ Железнодорожное строительство в Донбассе: 1858–1918. Часть 2. Донецкая каменноугольная железная дорога. Донецк: история, события, факты (рос.). 18 січня 2012. Процитовано 16 червня 2025.
- ↑ Гражданская война на Украине. 1918-1920. Т. 3. irbis-nbuv.gov.ua. Процитовано 16 червня 2025.
- ↑ Volok, Alexander (11 квітня 2024), Список населенных пунктов Артемовского округа по данным переписи 1926 (1927) 0026 [RusNEB] 021, процитовано 16 червня 2025
- ↑ PDF.js viewer (PDF). irbis-nbuv.gov.ua. Процитовано 16 червня 2025.
- ↑ Л. Д. Заднепровская, О. А. Попова (2001). ИСТОРИЯ АДМИНИСТРАТИВНО -ТЕРРИТОРИАЛЬНОГО ДЕЛЕНИЯ ДОНЕЦКОЙ ОБЛАСТИ 1919 - 2000 гг. Сборник документов и материалов. Донецьк: АО “Издательство Донеччина”.
- ↑ Перегляд фото — Залізнична фотогалерея RailGalleryUa. railgallery.pp.ua. Процитовано 16 червня 2025.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 22 вересня 2017. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
- ↑ Поштовий індекс Безім'яне селище, Краматорський район, Донецька область. Поштові індекси України - Postcode.in.ua (укр.). Процитовано 16 червня 2025.
|
Це незавершена стаття з географії Донецької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 Населені пункти Костянтинівської міської громади | |
|---|---|
| Міста | |
| Селища | |
| Села | Біла Гора • Білокузьминівка • Віролюбівка • Диліївка • Іванопілля • Іжевка • Клинове • Майське • Маркове • Миколаївка • Неліпівка • Новомаркове • Олександро-Шультине • Подільське • Попасне • Предтечине • Ступочки • Федорівка |
 Населені пункти Костянтинівського району | |
|---|---|
| Селища | Безім'яне • Бересток • Довга Балка • Зоря • Клебан-Бик • Молочарка • Новодмитрівка • Приют • Розкішне • Стінки • Червоне |
| Села | Березівка • Біла Гора • Білокузьминівка • Віролюбівка • Водяне Друге • Гнатівка • Диліївка • Зелене Поле • Іванопілля • Іжевка • Іллінівка • Калинове • Катеринівка • Кіндратівка • Клинове • Куртівка • Майське • Маркове • Миколаївка • Миколайпілля • Неліпівка • Нова Полтавка • Новомаркове • Новооленівка • Новопавлівка • Олександро-Калинове • Олександропіль • Олександро-Шультине • Осикове • Павлівка • Петрівка • Плещіївка • Подільське • Полтавка • Попасне • Попів Яр • Предтечине • Райське • Романівка • Русин Яр • Софіївка • Стара Миколаївка • Степанівка • Ступочки • Тарасівка • Торецьке • Торське • Федорівка • Яблунівка |