Перейти до вмісту

Direct2Drive

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Direct2Drive
Посиланняm.direct2drive.com
Типінтернет-магазин цифрової дистрибуції
Мовианглійська
ВласникAtGames
АвторIGN Entertainment
Започатковано2004
Станпрацює
Рейтинг Alexa281 541[1] Редагувати інформацію у Вікіданих

Direct2Drive — інтернет-магазин, що спеціалізується на продажі цифрових копій відеоігор для персональних комп'ютерів, відкритий компанією IGN Entertainment у 2004 році.[⇨] У 2000-х і на початку 2010-х називався журналістами основним конкурентом Steam.[⇨] З 2009 по 2011 роки присуджував премію в галузі інді-ігор Direct2Drive Vision Award.[⇨]

Крім ігор сервіс також поширював іншу медіа-продукцію в цифровому вигляді, як-от книги, журнали та кінофільми. З 2014 року належить компанії AtGames і спеціалізується на перепродажі ключів активації ігор для інших служб цифрової дистрибуції.[⇨]

Історія

[ред. | ред. код]
Direct2Drive у 2008 році при IGN Entertainment

Сервіс Direct2Drive був відкритий компанією IGN Entertainment у жовтні 2004 року[2][3]. Наступного року на додаток до ігор, сервіс почав продавати електронні версії книг про відеоігри видавництва Prima Games[4]. У 2006 році служба розширила свій асортимент і почала поширювати фільми, телесеріали та аніме[5][6].

У 2009 році Direct2Drive відмовився продавати Call of Duty 4: Modern Warfare на знак протесту проти інтеграції в неї технології Steamworks від прямого конкурента Valve. Гра використовувала клієнт Steam для оновлення, підтримки та аутентифікації. Представники сервісу заявили, що раніше того ж року сповістили всіх своїх партнерів-видавців, що не продаватимуть у своєму магазині продукти, які використовують Steam для DRM-захисту. Незабаром до бойкоту приєдналися служби цифрової дистрибуції GamersGate й Impulse[7].

25 травня 2011 року сервіс був куплений у IGN компанією GameFly, яка спеціалізувалася на оренді ігор для гральних консолей[8]. У грудні 2011 року було анонсовано, що сервіс буде об'єднаний з GameFly Digital, а багато вже куплених ігор не будуть доступні в новому сервісі[9]. Платформа GameFly Digital була багатоплатформовою службою продажу та оренди ігор, а також надавала необмежений доступ до своєї бібліотеки за щомісячну підписку[10].

У серпні 2014 GameFly продала сервіс компанії AtGames[11]. Новий власник перезапустив магазин під старим брендом Direct2Drive у листопаді 2014 року і обіцяв, що всі облікові записи користувачів збережуться, а ігри куплені в GameFly продовжать бути доступними[12]. Компанія AtGames, що спеціалізується на ретро-консолях і аркадних автоматах, уклала партнерські відносини з Atari щодо поширення їхніх класичних ігор через Direct2Drive[13][14], а також інтегрувала магазин в інші свої сервіси, як-от ArcadeNet і Bring Your Own Game[15][16].

У 2019 році компанія AtGames анонсувала партнерство з SNK Corporation, результатом якого став випуск їхніх старих ігор часів Neo-Geo і більш ранніх у магазині Direct2Drive[17].

Опис сервісу

[ред. | ред. код]

Від початку свого існування Direct2Drive був вебсайтом, за допомогою якого можна було купити цифрові версії відеоігор[18], а потім й інші медіапродукти, як-от книги[4], журнали[19], фільми та телесеріали[5]. Для завантаження придбаних файлів на диск використовувалося спеціальне програмне забезпечення під назвою Downloader Manager[18][20][21].

У Direct2Drive використовувалася DRM-технологія ActiveMARK від компанії Trymedia[22]. Для отримання ліцензії на куплений продукт було необхідно під'єднатися до DRM-сервера. Кількість одночасно активованих ліцензій була обмежена[20]. Пізніше сервіс почав позиціювати себе як байдужий до питання DRM і почав так само продавати ігри без DRM захисту. Наявність або відсутність захисту залежала від розробника або видавця конкретного продукту[23][24].

Після купівлі сервісу компанією Gamefly, у 2012 році новий власник випустив власне програмне забезпечення, через яке можна було купувати й брати в оренду комп'ютерні ігри[25]. Спеціалізацією перезапущеного сервісу Direct2Drive у 2014 році став перепродаж через вебсайт ключів активації ігор для інших магазинів, таких як Steam[26][27]. Компанія AtGame об'єднала призначену для користувача базу сервісу зі своєю системою стримінгу аркадних ігор ArcadeNet[15] та інтегрувала Direct2Drive у сервіс Bring Your Own Game, що дає змогу грати на консолях сімейства Legends Arcade в ігри для персональних комп'ютерів[16]. Крім цього, Direct2Drive надає сервіс хмарного геймінгу D2D Streaming[28].

Direct2Drive Vision Award

[ред. | ред. код]
Ведуча IGN Джессіка Чобот[en] оголошує лауреата премії у 2010 році

З 2009 по 2011 роки існувала премія Direct2Drive Vision Award у рамках фестивалю Independent Games Festival. Нагороду вручали незалежним розробникам за свіжі ідеї та інновації в індустрії відеоігор. Приз містив у собі 10000$ і просування на сервісі Direct2Drive[29][30][31].

Рік Номінанти Переможець
2009[29][32] Osmos (Hemisphere Games)
2010[30][32][33] Max & the Magic Marker[en] (Press Play)
2011[31][34] Amnesia: The Dark Descent (Frictional Games)

Відгуки та популярність

[ред. | ред. код]

У номері журналу PC Magazine за жовтень 2004 року оглядач дав Direct2Drive три бали з п'яти й зазначив, що бібліотека ігор поки ще не дуже вражає[22]. Журналіст NBC News Мет Слейджл теж відзначив малу кількість доступних ігор, але загалом написав позитивну рецензію, написавши, що сайт вигідно вирізнятиметься з-поміж конкурентів, надаючи докладний опис гри зі скриншотами та оглядами[18]. Старший редактор журналу Computer Gaming World Дарен Гледстоун у своїй статті 2005 року зробив порівняльний аналіз Direct2Drive, Steam, GameTap, Yahoo! Games і сервіс від Comcast. Він оцінив бібліотеку ігор Direct2Drive вище за конкурентів, а зручність у використанні, навпаки, нижче за інші сервіси[35].

Журнал Game Developer[en] називав сервіс основним конкурентом Steam наприкінці 2000-х років. У 2010 році видання написало, що ці два сервіси домінують у сфері продажу цифрових копій ігор[36][37]. Журнал «Страна игр» теж назвав ці два сервіси лідерами ринку у 2010 році[38]. Видання PC Zone того ж року назвало Steam і Direct2Drive гігантами ринку цифрового розповсюдження[39].

Сервіс GameFly Digital, частиною якого Direct2Drive був з 2011 по 2014 роки, журнал PC Gamer назвав однією з невдалих спроб створити «Netflix для ігор»[10]. Практику продажу ключів активації в інших магазинах, якою став займатися Direct2Drive після його придбання компанією AtGames, журнал PC Magazine назвав спірною, хоча і законною. Оглядач видання Джордан Майнор порівняв цю діяльність із торгівельними майданчиками Green Man Gaming[en] і G2A, зазначивши що остання — найбільш сумнівна[26].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Alexa.com — 1996.
  2. ↑ В.Ш. (2 листопада 2004). Микрофишки. Компьютерра (рос.). Архів оригіналу за 9 лютого 2022. Процитовано 9 лютого 2022.
  3. ↑ IGN Entertainment Launches Direct2Drive in the UK. Gamesindustry.biz (англ.). 2 серпня 2007. Архів оригіналу за 21 червня 2022. Процитовано 21 червня 2022.
  4. ↑ а б Peer Schneider (20 січня 2005). IGN's Direct2Drive to Offer Downloadable Prima Guides. IGN (англ.). Процитовано 8 червня 2023.
  5. ↑ а б Ign's Direct2drive Launches Digital Downloads of Blockbuster Movies, Hit Tv Shows and Anime Titles. GamesIndustry.biz (англ.). 15 жовтня 2006. Архів оригіналу за 9 грудня 2022. Процитовано 8 червня 2023.
  6. ↑ Банзай! // Страна Игр : журнал. — 2007. — № 246 (12). — ISSN 1609-1035.
  7. ↑ Leigh Alexander (6 листопада 2009). Direct2Drive Tussles With Valve By Declining To Sell Steamworks-Powered MW2. Game Developer (англ.). Архів оригіналу за 28 травня 2023. Процитовано 9 червня 2023.
  8. ↑ Stephany Nunneley (25 травня 2011). GameFly officially announces acquisition of Direct2Drive. vg247 (англ.). Архів оригіналу за 24 червня 2022. Процитовано 21 червня 2022.
  9. ↑ Jim Rossignol (22 грудня 2011). Direct2Drive 2Be Eaten By GameFly. Rock, Paper, Shotgun (англ.). Архів оригіналу за 22 червня 2021. Процитовано 21 червня 2022.
  10. ↑ а б Ian Birnbaum (19 жовтня 2018). Here are all the times companies have tried to make 'Netflix for gaming'. PC Gamer (англ.). Архів оригіналу за 21 червня 2022. Процитовано 21 червня 2022.
  11. ↑ Jeff Grubb (25 серпня 2014). Direct2Drive is going live once more this weekend. Venture Beat (англ.). Архів оригіналу за 21 червня 2022. Процитовано 21 червня 2022.
  12. ↑ Brittany Vincent (8 листопада 2014). Direct2Drive is going live once more this weekend. vg247 (англ.). Архів оригіналу за 21 червня 2022. Процитовано 21 червня 2022.
  13. ↑ Bill Loguidice (31 березня 2016). Atari and AtGames Strengthen Strategic Partnership to Expand Physical and Digital Distribution. Armchair Arcade (англ.). Архів оригіналу за 29 березня 2023. Процитовано 12 червня 2023.
  14. ↑ Bill Loguidice (12 березня 2019). AtGames, SNK Corporation Announce Legendary Classic and NEOGEO Arcade Video Games to Be Featured in Direct2Drive (D2D) Digital Download, Streaming Services. Armchair Arcade (англ.). Архів оригіналу за 29 листопада 2022. Процитовано 12 червня 2023.
  15. ↑ а б Sam Chandler (14 січня 2021). Arcade fans can now gain access to hundreds of titles in an expanding library thanks to ArcadeNet. Shack News (англ.). Архів оригіналу за 12 червня 2023. Процитовано 12 червня 2023.
  16. ↑ а б Bill Loguidice (30 серпня 2019). The Official 350 Game List for the AtGames Legends Ultimate Home Arcade Machine. Armchair Arcade (англ.). Архів оригіналу за 22 березня 2023. Процитовано 12 червня 2023.
  17. ↑ AtGames® and SNK Corporation Announce Legendary Classic and NEOGEO Arcade Video Games to Be Featured in Direct2Drive (D2D) Digital Download and Streaming Services. News Wire (англ.). 12 березня 2019. Архів оригіналу за 10 жовтня 2023. Процитовано 17 жовтня 2023.
  18. ↑ а б в Matt Slagle (8 жовтня 2004). On-demand gaming not quite there yet. NBC News (англ.). Архів оригіналу за 21 червня 2022. Процитовано 21 червня 2022.
  19. ↑ Girls of Gaming 7 Arrives on Direct2Drive. IGN (англ.). 12 серпня 2009. Процитовано 8 червня 2023.
  20. ↑ а б Downloadable Games from Direct2Drive. IGN (англ.). 20 вересня 2006. Архів оригіналу за 4 серпня 2023. Процитовано 8 червня 2023.
  21. ↑ お前もゾンビにしてやろうか. FPS UnKnown (яп.). 26 червня 2010. Архів оригіналу за 31 березня 2023. Процитовано 8 червня 2023.
  22. ↑ а б Peter Suciu. Gamer Download Sites // PC Magazine : журнал. — 2004. — . — 10. — ISSN 0888-8507. Архівовано з джерела 21 червня 2022.
  23. ↑ Lewie Procter (1 лютого 2010). Digital Rights and Wrongs: The state of DRM. SavyGamer (англ.). Архів оригіналу за 9 лютого 2022. Процитовано 8 червня 2023.
  24. ↑ Space War Commander. GamesIndustry.biz (англ.). 20 лютого 2009. Архів оригіналу за 1 жовтня 2022. Процитовано 8 червня 2023.
  25. ↑ GameFly Digital Client Launches. DFC Intelligence (англ.). 9 вересня 2012. Архів оригіналу за 4 серпня 2023. Процитовано 8 червня 2023.
  26. ↑ а б Jordan Minor (23 березня 2022). The Best Places to Buy and Rent PC Games Online in 2022. PC Magazine (англ.). Архів оригіналу за 11 травня 2022. Процитовано 21 червня 2022.
  27. ↑ W.B. Mason (1 червня 2017). 5 Steam Alternatives You Should Check Out. Cultured Vultures (англ.). Архів оригіналу за 2 листопада 2022. Процитовано 8 червня 2023.
  28. ↑ Cloud Play FAQ. AtGames (англ.). 21 серпня 2019. Архів оригіналу за 12 червня 2023. Процитовано 12 червня 2023.
  29. ↑ а б Eric Caoili (20 березня 2009). GDC: IGF, Direct2Drive Announce $10,000 D2D Vision Award Finalists. Game Developer (англ.). Архів оригіналу за 1 лютого 2023. Процитовано 8 червня 2023.
  30. ↑ а б Josh Wright (25 лютого 2010). GameSpy's Direct2Drive Vision Award Will Award $10,000. Dualshockers (англ.). Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 8 червня 2023.
  31. ↑ а б Vision Award Finalists. GamesIndustry.biz (англ.). 16 лютого 2011. Архів оригіналу за 27 березня 2023. Процитовано 8 червня 2023.
  32. ↑ а б Direct2Drive Honors Max and The Magic Marker With the Second Annual Vision Award at the 2010 IGF. IGN (англ.). 12 березня 2010. Архів оригіналу за 11 листопада 2018. Процитовано 8 червня 2023.
  33. ↑ Daemon Hatfield (12 березня 2010). GDC 10: Independent Games Festival Award Winners. IGN (англ.). Архів оригіналу за 8 грудня 2022. Процитовано 9 червня 2023.
  34. ↑ Direct2Drive 2011 Vision Award Winner Announced. IGN (англ.). 4 березня 2011. Архів оригіналу за 26 листопада 2018. Процитовано 8 червня 2023.
  35. ↑ Darren Gladstone. Gladstoned // Computer Gaming World : журнал. — 2005. — No. 255 (10). — ISSN 0744-6667.
  36. ↑ Jake Cannell. Gaming In the Cloud // Game Developer[en] : журнал. — 2009. — Vol. 16, no. 10. — ISSN 1073-922X.
  37. ↑ Brandon Sheffield. Game Developers Conference Review 2010 // Game Developer[en] : журнал. — 2010. — Vol. 17, no. 2 (02). — ISSN 1073-922X.
  38. ↑ Алексей Косожихин. Новости // Страна Игр : журнал. — 2010. — № 300 (3). — ISSN 1609-1035.
  39. ↑ Games on Demand // PC Zone : журнал. — 2010. — No. 223 (9). — ISSN 0967-8220.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Direct2Drive&oldid=44628405