Пшеничні
| Пшеничні | |
|---|---|
-4-cliche_Jean_Weber_(24057076686).jpg?lang=uk)
| |
| Колосся пшениці звичайної (Triticum aestivum L.) — типового виду типового роду триби пшеничних | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Клада: | Комелініди (Commelinids) |
| Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
| Родина: | Злакові (Poaceae) |
| Підродина: | Мітлицевидні (Pooideae) |
| Надтриба: | Triticodae |
| Триба: | Triticeae Dumort., 1824 |
| Типовий рід | |
| Пшениця (Triticum) | |
| Роди | |
|
див. текст | |
| Синоніми | |
|
Gramineae | |
Пшеничні[1] (Triticeae) — триба квіткових рослин з родини тонконогових (Poaceae).
До цієї триби належать найважливіші злакові культури: пшениця (Triticum L.), жито (Secale L.) і ячмінь (Hordeum L.).
Однорічні або багаторічні трав'янисті рослини, іноді дернисті, іноді кореневищні. Стебла зазвичай одиничні, не розгалужені над основою. Листки лінійні, вузько-ланцетні. Суцвіття — колос.[2] Колоски зазвичай стиснуті з боків, іноді циліндричні, з 1-16 двостатевих квіток. Плід — зернівка від яйцеподібної до веретеноподібної форми з поздовжньою канавкою.
Триба пшеничних (Triticeae) є однією з найскладніших у таксономічному відношенні триб родини тонконогових (Poaceae). Для флори України найсуперечливішими у плані систематики з цієї триби є роди житняк (Agropyron Gaertn.), пирійник (Elymus L.), пирій (Elytrigia Desv.), колосняк (Leymus Hochst.) і ламкоколосник (Psathyrostachys Nevski) через те, що всі вони є близькоспорідненими, мають багато спільних ознак та легко утворюють гібридні форми.
Геномний критерій для родів триби пшеничних, запропонований А. Льове і розроблена на основі цього система триби включає 39 родів.[3] Триба пшеничних містить 400—500 видів.
Широке визнання єдиної систематики ускладнюється наявністю різних таксономічних традицій, а також відсутністю скоординованої міжнародної експертизи морфологічної мінливості серед видів триби.
У своїй монографії «Злаки України» (1977) Юрій Прокудін для флори України приводить лише три роди з триби Triticeae: Agropyron, Elytrigia та Leymus, інші зведені до синонімів. За останнім зведенням судинних рослин України[4] триба Triticeae у флорі України представлена 5 родами і 36 видами:
- Agropyron — 9 видів,
- Elymus — 4 види,
- Leymus — 4 види,
- Elytrigia — 18 видів,
- Psathyrostachys — 1 вид.
- Aegilops L.
- Agropyron Gaertn.
- Amblyopyrum Eig
- Anthosachne Steud.
- Crithopsis Jaub. & Spach
- Dasypyrum (Coss. & Durieu) T.Durand
- Douglasdeweya C.Yen et al.
- Elymus L.
- Elytrigia Desv.
- Eremium Seberg & Linde-Laursen
- Eremopyrum (Ledeb.) Jaub. & Spach
- Festucopsis (C.E.Hubb.) Melderis
- Henrardia C.E.Hubb.
- Heteranthelium Hochst. ex Jaub. & Spach
- Hordelymus (Jess.) Harz
- Hordeum L.
- Hystrix Moench
- Kengyilia C.Yen & J.L.Yang
- Leymus Hochst.
- Pascopyrum A.Love
- Peridictyon Seberg et al.
- Psathyrostachys Nevski
- Pseudoroegneria (Nevski) A.Love
- Roegneria K.Koch
- Secale L.
- Sitanion Raf.
- Stenostachys Turcz.
- Taeniatherum Nevski
- Thinopyrum A.Love
- Triticum L.
- ↑ Т. З. Москалець, В. В. Москалець. Аутекологічні та демекологічні прояви модифікаційної здатності генотипів триби Triticeae лісостепового та поліського екотипів // Ecology and noospherology. — № 1–2, 2015. Vol. 26. — ISSN 1726-1112. Процитовано 21 січня 2017.
- ↑ http://www.activestudy.info/klassifikaciya-zlakov/ [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] Классификация злаков // Зооинженерный факультет МСХА (рос.)
- ↑ О. А. Новожилова, Д. Д. Соколов, В. Н. Тутубалин, Л. П. Арефьева, В. Ф. Семихов. Систематика некоторых родов трибы Triticeae Dum. (Poaceae) на основе количественной оценки аминокислотного состава [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Mosyakin S. L., Fedoronchuk M. M. Vascular plants of Ukraine: A nomenclatural checklist. Kiev, 1999. — XXIV + 346 pp.
- Löve A. Conspectus of the Triticeae // Feddes Zentralbl. Bd.95. Hf. 7–8. 1984. S. 425—521. (англ.)
- Clayton, W. D., G. Davidse, F. W. Gould, M. Lazarides, T. R. Soderstrom & N. A. Harriman. 1994. Poaceae. 8: 1–458. In M. D. Dassanayake & F. R. Fosberg (eds.) Revis. Handb. Fl. Ceylon. Amerind Publishing Co. Pvt. Ltd., New Delhi. (англ.)
- Soreng, R. J., P. M. Peterson, G. Davidse, E. J. Judziewicz, F. O. Zuloaga, T. S. Filgueiras & O. Morrone. 2003. Classification of New World Poaceae. In Catalogue of New World Grasses (Poaceae): II. Subfamily Chloridoideae; III. Subfamilies Panicoideae, Aristoideae, Arundinoideae, and Danthonioideae; IV. Subfamily Pooideae. Contr. U.S. Natl. Herb. 39, 41, 46, 48:. (англ.)
- Цвелев Н. Н. Злаки СССР. Ленинград: Наука, Ленинградское отделение, 1976. 788 с. (рос.)
- Ю. Н. Прокудин, А. Г. Вовк, О. А. Петрова. Злаки Украины. // Под общ. ред. Шеляг-Сосонко Ю. Р. — Київ : «Наукова думка», 1977. — 518 с.(рос.)
- Губарь Л. М. Роди Agropyron Gaertn., Elymus L., Elytrigia Desv., Leymus Hochst і Psathyrostachys Nevski (Poaceae) Флори України [Архівовано 10 січня 2017 у Wayback Machine.]
- Mary E. Barkworth. Triticeae Dumort. (англ.)
- Catherine Feuillet, Gary J. Muehlbauer. Genetics and Genomics of the Triticeae [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- https://npgsweb.ars-grin.gov/gringlobal/taxonomyfamily.aspx?type=tribe&id=1317 [Архівовано 26 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Семихов В. Ф., Арефьева Л. П., Мишанова Е. В., Новожилова О. А. Исследование иммунохимических отношений в трибе Triticeae (Poaceae) (рос.)
- Цвелев Н. Н., Пробатова Н. С. Роды Elymus L., Elytrigia Desv., Agropyron Gaertn., Psathyrostachys Nevski и Leymus Hochst. (Poaceae: Triticeae) во флоре России // Комаровские чтения. — Владивосток. 2010. Выпуск 57. С. 5-102 [Архівовано 9 січня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
